Цього року 9 травня, День Перемоги над нацизмом у Другій світовій війні, ми, на жаль, вшановуємо в умовах повномасштабної війни Росії проти України.
Українці зараз, як і в роки Другої світової, взяли до рук зброю та стали захищати рідну землю, свою незалежність і свободу. Україна стала першою, де відбулися найзапекліші бойові дії Другої світової. І, на превеликий жаль, вони продовжуються на цій землі й сьогодні.
Сьогодні ми вшановуємо пам’ять кожного, хто боровся з фашизмом, хто віддав своє життя за наше майбутнє. Ми у вічному боргу перед ними. І мабуть не знайдеться слів, якими можна висловити вдячність.
Сьогодні ми вшановуємо і пам’ять тих, хто також мужньо гине на полі бою з нерівними силами російських окупантів, і віримо, що так як колись звільнялися наші міста від фашистів, ми й сьогодні звільнимо Херсон, Мелітополь, Бердянськ, Донецьк, Луганськ…
І якби нашу землю не розривали кулі й снаряди, війна завжди має один фінал. Ще нікому не вдалося підкорити миролюбивий та вільний український народ, ще нікому не вдалося скувати наш вільний дух. Ми ніколи не забудемо те, що зробили наші предки у Другій світовій війні, коли додому не повернувся кожен п’ятий українець.
Після Перемоги гасло «Ніколи знову» матиме для нас ще сильніше значення, адже ми на власні очі побачили жахіття війни.
Згадуючи минуле, ми віримо у майбутнє!
Стійкості та єдності нам на шляху до нашої спільної перемоги!
Ми – сильні! Ми – вільні! Ми переможемо!
