• Дослідження лакофарбових матеріалів і покрить
  • Дослідження полімерних матеріалів, пластмас і виробів з них
  • Дослідження волокнистих матеріалів і виробів з них
  • Дослідження нафтопродуктів і пально-мастильних матеріалів
  • Дослідження скла, кераміки та виробів з них
  • Дослідження наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та
  • прекурсорів
  • Дослідження харчових продуктів
  • Дослідження спиртовмісних сумішей
  • Дослідження ґрунтів
  • Дослідження металів і сплавів
  • Дослідження наявності шкідливих речовин у навколишньому середовищі
  • Дослідження речовин хімічних виробництв та спеціальних хімічних речовин
  • Дослідження сильнодіючих і отруйних речовин
  • Дослідження асфальтобетонних сумішей і покриттів

Основними завданнями, спільними для всіх підвидів експертиз матеріалів і речовин, є:

– виявлення на предметах обстановки місця події (предметах-носіях) мікрочастинок або мікрослідів певних матеріалів і речовин (частинок фарби, слідів паливно-мастильних матеріалів, слідів металізації, мікроволокон, частинок наркотичних засобів тощо);

– визначення роду (виду) матеріалів і речовин за класифікаціями, що існують у науці, техніці та на виробництві (за хімічним складом, фізичними властивостями, призначенням тощо);

– установлення спільної родової (групової) належності матеріалів і речовин;

– установлення походження матеріалів і речовин з певного джерела.

Вирішення питання про походження матеріалів і речовин з певного джерела залежить від ряду особливостей об’єкта, а також від наявності в конкретній установі потрібного обладнання та спеціалістів. Тому з приводу постановки цього питання доцільно попередньо отримати консультацію у експерта (спеціаліста).

ДОСЛІДЖЕННЯ НАФТОПРОДУКТІВ І ПАЛИВНО-МАСТИЛЬНИХ МАТЕРІАЛІВ

Предмет експертизи нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів (далі – НП та ПММ) – фактичні дані, що встановлюються на основі загальних положень методики досліджень матеріалів і речовин та спеціальних галузей знань – нафтохімії, технології нафтопереробки тощо. Такими фактичними даними є наявність на предметах-носіях легкозаймистих нафтопродуктів (НП), що свідчать, наприклад, про причину пожежі, використання їх для спалювання трупів; належність легкозаймистих НП, вилучених на місці події, до конкретної ємності; наявність на одязі потерпілого нашарувань мастильних матеріалів та їх віднесення до конкретного об’єкта (транспортного засобу, вогнепальної та холодної зброї) чи конкретного об’єму (картер, коробка передач, задній міст транспортного засобу).

У різних галузях науки та техніки все розмаїття НП класифікується залежно від потреб відповідних галузей знань. НП можуть класифікуватися: за цільовим призначенням; за агрегатним станом – розчинники, пальне, мастила, консистентні змазки, бітуми; за фракційним складом – бензини, керосини, дизельне пальне, мастила; за спеціальним призначенням – пальне літнє та зимове, мастила моторні, трансмісійні, індустріальні, консистентні змазки – консерваційні, антифрикційні.

Об’єктами експертизи НП та ПММ є розчинники, бензин, гас, дизельне пальне, мінеральні мастила, консистентні змазки, парафін, бітуми. Часто НП та ПММ є складовими певних виробів, наприклад асфальтобетонного покриття дороги, охолоджувальної рідини, вибухової речовини. Інколи НП та ПММ є неконтрольованими (побічними, забруднюючими) речовинами, що підлягають виявленню.

Аналіз експертної практики дозволяє виявити зв’язок між властивостями (фізичними, хімічними, споживчими), цільовим призначенням певних категорій НП і характером кримінальних справ, за якими досліджуються відповідні об’єкти. На підставі цього аналізу виділяють три категорії об’єктів:

– легкозаймисті НП – клас об’єктів, що досліджуються, головним чином, у справах, пов’язаних з підпалами, спаленням трупів, вибухами, та при пригодах, в яких використовуються такі властивості, як здатність легко займатися і сприяти займанню або підтримувати горіння менш горючих матеріалів;
– мастильні матеріали (ММ) найбільш часто досліджуються у справах про ДТП або пов’язаних з використанням холодної та вогнепальної зброї, крадіжками зброї, боєприпасів та інших виробів, що мають мастильні покриття;
– тверді НП досліджуються у самих різних кримінальних справах.

Завдання експертизи:

– виявлення слідів НП та ПММ;
– встановлення природи речовини невідомого походження з метою віднесення її до продуктів нафтопереробки;
– визначення виду, сорту, марки наданого на дослідження НП та ПММ відповідно до існуючих наукових, технічних та торгових класифікацій;
– встановлення належності порівнюваних об’єктів до одного виду, сорту, марки НП або ПММ;
– встановлення спільної групової належності досліджуваних об’єктів, тобто виявлення у них ознак, які свідчать про спільне джерело їх походження за місцем виготовлення (конкретний завод), належністю одній партії виготовлення, однаковими умовами зберігання, експлуатації;
– ототожнення мас (об’єктів) НП та ПММ, поділених на частини в зв’язку з розслідуваною подією.

Перелік питань

– Чи належать дані речовини (рідини) до нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів? Якщо належать, то до якого їх роду (виду)?
– Чи є на предметі-носії сліди нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів? Якщо є, яких саме?
– Чи мають дані нафтопродукти та паливно-мастильні матеріали спільну родову (групову) належність?
– Чи був мастильний матеріал в експлуатації; якщо так, то протягом якого часу?
– Чи є в НП та ПММ домішки; якщо є, то які їх природа і можливе джерело походження?
– Чи розмішувався бензин АИ-95 бензином з меншим октановим числом; якщо так, то в якій пропорції?
– Чи не походять дані нафтопродукти та паливно-мастильні матеріали з однієї ємності?

Особливості призначення експертизи

Відбір зразків. Залежно від агрегатного стану, кількості виявленої на місці події речовини, обставин взаємодії з об’єктами інших класів НП та ПММ як речові докази поступають на експертне дослідження у вигляді індивідуально визначених об’ємів (мас) у конкретних ємностях, у тому числі з іншими технічними продуктами; слідів – у вигляді поверхневих нашарувань на різних предметах-носіях; слідів, розподілених у масі різних предметів-носіїв.

У кожному із вказаних видів речових доказів НП та ПММ можуть бути зміненими, порівняно з їх початковим товарним видом, під дією різних факторів (зберігання, експлуатація, транспортування). Властивостями НП та ПММ обумовлені спеціальні вимоги до способу та матеріалу їх упакування для направленім на експертизу. Містити зразки рідких НП (бензин, гас, дизельне пальне, розчинники) з конкретних об’ємів, якщо вони не можуть безпосередньо бути доставлені на експертизу, необхідно в сухий скляний герметичний посуд, що своїми розмірами незначно перевищує об’єм відібраної речовини.

Зразки в’язких НП та ПММ (мастила, консистентні змазки) треба упаковувати в скляну тару. Забороняється упаковувати такі зразки в паперові пакети, сірникові коробки, використовувати пакувальні матеріали з пластмаси, картону, деревини.

Для дослідження НП та ПММ, що знаходяться на предметах-носіях, необхідно, за можливості, направляти на експертизу самі предмети, забезпечивши зберігання на них плям і нашарувань НП і ПММ та їх локалізацію, а також герметичність упакування цих предметів.

Зразки твердих НП та ПММ треба упаковувати в пластикатові пакети, що обов’язково зав’язуються або заклеюються. При відборі зразків дорожнього покриття до постанови слідчого про призначення експертизи необхідно додавати протокол і схему відбору зразків.

Більшість нафтопродуктів належать до категорії легкогорючих, мають здатність швидко змінювати свої властивості. Так, у процесі їх зберігання в звичайних умовах вони втрачають частину найбільш летючих компонентів і можуть стати не придатними для вирішення експертної задачі. Тому, чим швидше вони будуть вилучені, герметично упаковані та надані на дослідження, тим ефективніше буде їх експертне дослідження. Предмети зі слідами НП та ПММ необхідно направляти спочатку на криміналістичну експертизу НП та ПММ, а потім експертизи інших видів (судово-медичну, балістичну, трасологічну тощо).

ДОСЛІДЖЕННЯ ХАРЧОВИХ ПРОДУКТІВ

Судова експертиза харчових продуктів проводиться, як правило, при дослідженні питання про адміністративну відповідальність за правопорушення в галузі торгівлі, в процесі розслідування кримінальних справ про розкрадання державного, суспільного або особистого майна, про обман покупців, про випуск у продаж недоброякісних, нестандартних та некомплектних товарів.

Об’єктами дослідження експертизи харчових продуктів можуть бути:

– зерно, зерно-борошняні товари – крупа, мука, макаронні вироби, хліб, булочні вироби тощо;
– кондитерські вироби – печиво, тістечка, торти, крохмаль, цукор, шоколад, какао-порошок, мед, цукерки, джем, варення тощо;
– молоко та молочні продукти – молоко, сметана, кефір, вершки, сир, сир твердий, морозиво, йогурт, молочні консерви тощо;
– м’ясо та м’ясопродукти – м’ясо різних тварин, копченина, ковбаси, сосиски, м’ясні консерви тощо;
– риба та рибопродукти – риба, риба в’ялена, оселедці, рибні консерви, ікра тощо;
– харчові жири – масло коров’яче, маргарин, олія рослинна, майонез, жири топлені свинячі, смалець тощо;
– бакалійні товари – дріжджі, кава, чай, оцет, сіль, прянощі тощо;

готові страви, кулінарні вироби та напівфабрикати – перші, другі та треті страви, м’ясні рублені вироби, фарш, каші, салати, компоти, гарячі напої, пиріжки тощо; слабоалкогольні і безалкогольні напої – пиво, квас, соки, сиропи, солодка та мінеральна вода (газована і негазована) тощо; алкогольні напої – вина (газовані та тихі, виноградні та плодово-ягідні, коньяки, спирт, горілка, лікеро-горілчані вироби (лікери, креми, настоянки, наливки, пунші, бальзами, аперитиви, коктейлі, джин, віскі, ром), напої домашнього виготовлення (вино, бражка, самогон).

Головними задачами в дослідженнях харчових продуктах є виявлення не передбачених стандартами та вельми токсичних речовин:

– консерванти, що вводяться для продовження терміну їх придатності;
– компоненти харчових добавок, що вводяться у корм тваринам для прискорення їх росту;
– залишки (надлишки) пестицидів та мінеральних добрив, що використовуються при вирощуванні врожаю;
– продукти окислення металевої тари для консервів;
– бактерії, що розвиваються в харчових продуктах внаслідок порушення правил зберігання, недостатньої термічної обробки (ботулінус, сальмонелії тощо), а також колонії грибів (дріжджі, пліснява);
– синильна кислота (що виділяється при тривалому зберіганні консервів з кісточкових);
– сторонні включення (скло в пляшках та банках з ХП, комахи і гризуни в хлібі, кондитерських виробах), в тому числі отруйні речовини, що вводяться до ХП навмисно (солі миш’яку, талію, синильної кислоти);
– продукти окислювальної деструкції різних органічних речовин – компонентів ХП, передусім жирів (це сполуки пероксидного характеру, альдегіди, кетони, низькомолекулярні кислоти та інші речовини);
– інші.

Перелік об’єктів, що направляються на експертизу (дослідження), а також питання, що ставляться перед останньою

1. Зерно, зерноборошняні та кондитерські вироби

При їх дослідженні вирішують такі питання

– Чи відповідають подані на дослідження вироби нормам, зазначеним у ГОСТах, ДСТУ та інших нормативних документах?
– Якими є фізико-хімічні та органолептичні показники хліба, хлібобулочних виробів і чи відповідають вони їх найменуванням?
– Чи є серед компонентів макаронних виробів яйця?
– До якого сорту належать подана мука, крохмаль?
– Чи є наданий на дослідження крохмаль модифікованим?
– Чи відповідає вага штучного виробу нормі?
– Чи відповідають дані кондитерські вироби за фізико-хімічними показниками своєму найменуванню та ДСТУ?
– Який жир або суміш жирів використовувалась для виготовлення крему?
– Чи містить синтетичні, не дозволені харчовою промисловістю, барвники наданий на дослідження продукт?
– Чи є у кондитерському (хлібобулочному) виробі вершкове масло, маргарин, соняшникова олія або інший тваринний чи рослинний жир?
– Яка вологість цукру?
– З якої сировини виготовлений цукор (буряковий або тростинний)?
– Який вміст сторонніх домішок у цукрі?
– Мед є натуральним чи штучним?
– Якщо мед фальсифікований, то чим (наявність сторонніх домішок і яких)?

Для дослідження муки, крупи та макаронних виробів відбирають одну упаковку від 0,5 до 2 кг виробів з однієї партії.

Для дослідження хлібобулочних виробів відбирають типові вироби у таких кількостях:

– вагових і штучних виробів вагою понад 0,4 кг – 1 кг або 1 шт.;
– штучних виробів вагою від 0,2 до 0,4 кг – не менше 2 шт.;
– штучних виробів вагою від 0,1 до 0,2 кг – не менше 3 шт.;
– штучних виробів вагою менше 0,1 кг – не менше 6 шт.;
– маса кондитерських виробів (цукерки, печиво, цукор тощо) має бути не меншою 0,3 кг;
– зразки меду в оригінальній упаковці (ємністю до 1,0 л) направляють до лабораторії нерозпечатаними; із бочок, фляг, банок, ємність яких понад 1,0 л, зразки меду вагою 0,2 кг відбирають після його ретельного перемішування.

2. Молоко, молочні продукти та продукти їх переробки

Питання, що вирішуються при їх дослідженні
– Чи відповідають за фізико-хімічними показниками молоко, молочні продукти та консерви ДСТУ та ГОСТу?
– Які жирність та кислотність молока, молочних продуктів, наданих на дослідження?
– Яку кількість цукру додано до продукту?
– Чи містить продукт замінники цукру (аспартам, сахарин)?
– Чи додані до сметани сторонні домішки?
– Яка густина молока, та чи розбавлено воно?
– Чи відповідають вершкове масло, сир, морозиво своїм найменуванням і нормативним документам?
– Чи є наданий зразок вершковим маслом, або маргарином, або сумішшю жирів рослинного та тваринного походження?

Зразки продуктів дрібної розфасовки направляють до лабораторії в оригінальній упаковці, молочну продукцію, що надається на дослідження, необхідно направляти у кількості не менш як:

– молоко, кефір – 0,5 л;
– сир коров’ячий та твердий – 0,2 кг;
– сметана, масло – 0,1 кг;
– морозиво – 0,2 кг;
– консерви молочні – 0,3 кг;
– сухе молоко – 0,2 кг.

3. М’ясо, риба та продукти їх переробки

Питання, що вирішуються при їх дослідженні

– Який вид тваринного м’яса (яловичина, свинина, баранина)?
– Яка вага (вихід) м’ясних і рибних напівфабрикатів січених, натуральних?
– Яке співвідношення м’яса у м’ясних напівфабрикатах, обкачаних у сухарях?
– Чи є наповнювач у січених напівфабрикатах або готових січених виробах?
– Який рівень вологи у виробах із січеного м’яса та риби?
– Чи відповідають нормативним документам фізико-хімічні показники наданої на дослідження ковбаси показникам ковбаси даного найменування?
– Який вміст солі, крохмалю та інших домішок у ковбасних виробах?
– Який сорт ковбаси даного найменування?

4. Харчові жири тваринного та рослинного походження

У разі контрольної закупки, при вилученні проб для дослідження необхідна така кількість (не менше):

– вершкового, топленого масла, жирів тваринних, маргарину – 0,2 кг;
– олії рослинної – 0,5 л.

Питання, що вирішуються при їх дослідженні

– Що являє собою надана на дослідження речовина? якщо це жир, то до якого виду він належить?
– Чи відповідають за фізико-хімічними показниками надані рослинний, тваринний або суміш жирів нормативним документам?
– Чим є надана на дослідження речовина — вершковим маслом, маргарином або їх сумішшю?
– Чи є домішки рослинного жиру в твердих жирах?
– Яке найменування масла вершкового, рослинної олії?
– Який сорт вершкового масла?
– Чи є надана олія соняшниковою або іншою рослинною олією?
– Якої якості фрітюрний жир?
– Для визначення виду м’яса або риби необхідний шматок туші вагою не менше 1 кг разом із кісткою.
– Ковбаса, ковбасні вироби та копчення – 1 батон або не менше як дві проби вагою 0,2–0,25 кг кожна.
– Напівфабрикати та готові вироби із січеної риби і м’яса (котлети, шніцелі тощо) – до 10 штук.
– Фарші з м’яса та риби, копчені вироби – не менше 0,5 кг.
– Ікра нефасована – 0,2 кг.

5. Бакалійні товари

Питання, що вирішуються при їх дослідженні

– Чи відповідає надана на дослідження продукція нормам, зазначеним у ГОСТах, ДСТУ та інших нормативних документах?
– Чи відповідає кава розчинна (в зернах) нормам, зазначеним у ГОСТі?
– Який вміст кофеїну в розчинній каві?
– Чи відповідає наданий на дослідження чай нормам, зазначеним у ГОСТі?
– Чи є наданий на дослідження мелений порошок перцем чорним гірким?
– Чи містить наданий на дослідження мелений чорний перець сторонні домішки?
– Чи відповідає наданий на дослідження оцет нормам, зазначеним у ГОСТі?

Відбір проб провадять після перевірки стану на придатність до використання та встановлення однорідності партії у присутності відповідальних осіб, що контролюють якість продукції, відповідно до правил відбору проб, зазначених у нормативних документах на ці товари.

6. Готові страви, кулінарні вироби та напівфабрикати

Питання, що вирішуються при їх дослідженні

– Чи відповідає вихід готового виробу (страви) наведеній розкладці?
– Чи містяться жири, цукор, молоко в кулінарних або кондитерських виробах (у якій кількості)?
– Чи є наповнювачі (хліб, каша, цибуля тощо) у січеному м’ясному виробі (в якій кількості)?
– Чи є у печиві, кремі для тортів тощо масло вершкове, маргарин?
– Чи є домішок свинини, баранини, м’яса птиці у фарші?

Порядок вилучення зразків у торговій мережі та на підприємствах громадського харчування визначений Правилами вилучення зразків харчових продуктів для дослідження у санітарних лабораторіях.

Кількість кулінарних та кондитерських виробів, що необхідна для проведення дослідження:

– Перші страви – одна-дві порції;
– М’ясні січені вироби (котлети, біфштекси тощо) – 5–10 штук;
– Каші, гарніри до других страв – 0,2–0,3 кг;
– Компоти, соки, напої, кава, какао – 0,2 кг;
– Пиріжки – 5–10 штук;
– Печиво – 0,3 кг;
– Коржики, булочки, тістечка – 5–10 штук.

7. Напої безалкогольні, слабоалкогольні, плодово-ягідні та овочеві соки

Питання, що вирішуються при їх дослідженні

– Чи відповідає газована вода у пляшках найменуванню та ДСТУ?
– Чи відповідає наданий зразок квасу ДСТУ?
– Чи відповідає даний зразок овочевого та плодово-ягідного соків ДСТУ?
– Чи фальсифікований наданий на дослідження сік, і якщо так, то яким чином?
– Чи розбавлене подане на дослідження пиво?
– Чи є в напої синтетичні барвники, які не повинні використовуватись для його виготовлення?
– Чи є в напої аскорбінова кислота, та яка її кількість?
– Чи є в напої замінники цукру, і які?

На дослідження надають не менше 0,5 л овочевих і плодово-ягідних соків і не менше 1 л безалкогольних напоїв, квасу та пива. Напої у невеликих упаковках (пляшки місткістю 0,5 л і менше) направляються на дослідження без порушення закупорювання.

8. Алкогольні напої

Одним з найбільш складних і водночас інформативних напрямів досліджень харчових лабораторій є експертиза алкогольних напоїв.

Питання, що вирішуються при їх дослідженні

– Чи відповідає спирт, вино, лікеро-горілчаний напій, горілка, коньяк, пиво відповідним нормативним документам (ГОСТу, ДСТУ, ГСТУ тощо)?
– Чи відповідають вино, лікеро-горілчаний напій, горілка, коньяк, пиво своєму найменуванню, а також даним, зазначеним на етикетці, у сертифікаті якості?
– Чи відповідає надана проба напою зразку, вилученому як еталонний (порівняльний, контрольний)?
– Чи є вином надана на дослідження рідина?
– Чи є вино, надане на дослідження, плодово-ягідним або виноградним?
– Чи розведене дане виноградне вино плодово-ягідним вином?
– Чи є наданий зразок вином домашнього виготовлення?
– Чи є вилучена рідина спиртним напоєм домашнього виготовлення?
– Що являють собою подані на дослідження рідини? Чи мають вони спільне джерело походження?
– Чи містить подана на дослідження рідина ароматизовані добавки, не передбачені технологією виробництва напою (ванілін, есенції тощо)?
– Чи містить надана на дослідження рідина етиловий спирт?
– Чи є надана на дослідження рідина етиловим спиртом, а якщо так, то чи відповідає він вимогам ГОСТу?
– Які токсичні мікродомішки містить спиртовмісна рідина, і в якій кількості?
– Чи є поданий на дослідження спирт технічним, технічним денатурованим або харчовим?
– Чи є у спирті денатуровані домішки, якщо так, то які?
– Чи є акцизні марки, наклеєні на пляшки, підробними?
– У який спосіб виготовлені подані на дослідження акцизні
марки?
– Чи порушена заводська закупорка поданої на дослідження
продукції?
– У який спосіб закупорена подана на дослідження продукція — кустарний чи заводський?
– Який клей використовувався для наклеювання етикеток, контретикеток, кольєреток та акцизних марок?

Чотири останніх перелічених питання не відносяться до експертизи харчових продуктів, а є предметом вирішення трасологічної експертизи, експертизи документів, експертизи матеріалів і речовин. Як правило, ці питання експертами відповідних спеціальностей вирішуються паралельно з питаннями суто харчової експертизи. Комплекс отриманих висновків надає слідству більш повну інформацію, що збільшує доказову базу при розслідуванні кримінальних справ відповідних категорій.

Правила відбору проб передбачені стандартами. Для контрольної перевірки якості продукції відбирають середню пробу не менше 1 л кожного напою окремо.

Особливості призначення експертизи

Підготовка речових доказів та відбір зразків. Харчова експертиза регулюється загальними положеннями з питань вилучення, порівняльного дослідження об’єктів експертизи та супровідною документацією до речових доказів. Існують правила, регламентовані державними стандартами, за якими провадиться відбір проб харчових продуктів для встановлення їх якості, а також розглядаються питання, що вирішує експерт при дослідженні об’єктів експертизи.
Успішне проведення харчової експертизи багато в чому залежить від того, наскільки правильно і повно здійснена підготовка матеріалів для дослідження, яких заходів вжито для збереження властивостей наданих на нього товарів.

Наприклад, недодержання встановленого порядку відбору середньої проби або надання на експертизу недостатньої кількості продуктів може призвести до неправильних висновків. Відібрані проби мають бути негайно надані на дослідження, а за відсутності такої можливості допускається доставка проб деяких продуктів не пізніше 4-6 годин з моменту їх відбору. У виняткових випадках, коли в ці строки неможливо надати проби на дослідження, після консультації зі спеціалістом їх слід зберігати у прохолодному місці.

Методи відбору проб встановлені стандартами. Чинні стандарти і технічні умови передбачають декілька варіантів відбору проб для органолептичної оцінки і лабораторного аналізу, що включає фізико-хімічне, радіологічне, бактеріологічне тощо дослідження. Відбір проб, визначення однорідності партії товарів часто мають багато особливостей і потребують спеціальних знань, отже, необхідно звертатись за консультацією до спеціалістів.

Нормативними документами регламентовано технічні умови виготовлення, вміст, якість, упаковку, маркування, транспортування, зберігання, терміни придатності та правила відбору проб харчових продуктів, що виробляються підприємствами харчової промисловості.

Основні положення при вилученні об’єктів дослідження:

– харчові продукти і напої вилучають за правилами, передбаченими відповідними стандартами;
– на експертизу надають певну кількість продуктів відповідно до нормативних документів;
– продукти вмішують у чисту суху тару: скляні банки, пляшки, поліетиленові пакети та упаковують так, щоб забезпечити їх збереження;
– вилучені зразки опечатують або пломбують у присутності представників громадськості будь-яким доступним способом, що виключає втрату зразка, зміну його фізико-хімічних властивостей;
– для порівняння вилучених об’єктів з продуктами певного виду, сорту надають зразки для порівняльного дослідження: алкогольні напої у звичайних упаковках, соки, молоко, сметану тощо з нерозпечатаних банок, фляг, бочок, звертаючи увагу на партію, дату виготовлення і розливу.

Для визначення відповідності харчових продуктів і напоїв вимогам нормативної документації їх вилучення проводять методом випадкового відбору проб одиниць продукції з кожної партії. Партія – кількість продукту одного найменування у споживчій або транспортній тарі, виготовленого одним підприємством-виробником, однієї дати виготовлення, однакового за своїми якісними показникам та оформленого одним документом про якість.

При направленні об’єктів дослідження до лабораторії необхідно надати сертифікат відповідності (документ заводу-виробника, в якому зазначені основні фізико-хімічні показники, що характеризують якість відповідного продукту), технологічні інструкції, рецептури на вилучені харчові продукти.

Процесуальне оформлення висновків (при порушенні кримінальної справи) та довідок (при оперативних розробках), техніка отримання проб і зразків залежать від конкретних обставин справи та стадії розслідування злочину.

До порушення кримінальної справи вилучення проб і зразків оформляється актом, який складає оперативний співробітник або інша посадова особа. В акті зазначають: місце, дату та час вилучення (виїмки); посаду, прізвище осіб, які провели відбір проб; прізвище, ім’я та по батькові матеріально відповідальних осіб; найменування продукту, кількість та об’єм проби; кількість продукту, від якого відібрана проба; посаду та прізвище осіб, у присутності яких проводився відбір проб, та їх підписи; номери та дати накладних і сертифікатів, за якими оформлена дана партія продукту, а також спосіб упаковки та опечатування (зміст відбитку печатки або пломби).

Якщо кримінальна справа не порушена, а дослідження проводиться у зв’язку з перевіркою підприємства або оперативною розробкою, відібрані проби надаються на дослідження за допомогою листа-відношення.

За результатами дослідження, проведеного до порушення кримінальної справи, у харчовій лабораторій складають довідку, що є основою для порушення кримінальної справи, планування слідчих дій та оперативно-розшукових заходів.

За необхідності проведення дослідження харчових продуктів у зв’язку з розслідуванням у кримінальній справі, вилучення проб для першого і зразків для порівняльного дослідження проводить слідчий. Вилучення зразків і проб оформляють постановою та протоколом.

Підставою для проведення дослідження у кримінальній справі є постанова слідчого про призначення експертизи. У лабораторію, разом з постановою про призначення експертизи, надають документи, що характеризують основні фізико-хімічні показники, склад та якість наданих продуктів, – сертифікати, технологічні карти, тимчасові положення тощо.

Для підвищення достовірності експертних висновків перед вилученням харчових продуктів та при оформленні матеріалів для проведення експертизи (дослідження) доцільно звертатись за консультацією до спеціаліста або експерта. У деяких випадках, після узгодження із спеціалістом або експертом, вилучені об’єкти можуть надходити на експертизу у кількості меншій, ніж рекомендується.

Необхідно зазначити, що питання про придатність харчових продуктів для вживання, належать до компетенції санітарноепідеміологічної служби та відповідних установ.

ДОСЛІДЖЕННЯ СПИРТОВМІСНИХ СУМІШЕЙ

Предмет експертизи: встановлення фактичних даних про розслідувану подію на основі використання спеціальних знань у галузі судової експертології, хімії, технології виготовлення речовин, що містять спирт, та методів їх дослідження.

Об’єктами дослідження даної експертизи є конкретні визначені об’єми різних видів спиртних напоїв домашнього і промислового виготовлення, спиртові суміші, спиртовмісні рідини технічного призначення, сліди спиртовмісних рідин різного цільового призначення, що розподілені в масі або знаходяться на поверхні предметів носіїв, а також конструкції та обладнання, які використовуються для вироблення зазначених рідин кустарним способом.

Дана експертиза за об’єктними і методичними ознаками може розглядатися як різновид експертизи харчових продуктів, проте надзвичайна поширеність злочинів у сфері виготовлення і реалізації населенню спиртовмісних рідин (незаконне вироблення, фальсифікація, контрабанда тощо) та глибока соціальна аморальність і небезпечність пов’язаних з цим злочинів (проти життя і здоров’я, у сфері оподаткування тощо) спонукали організаторів експертної діяльності досить обгрунтовано визначити самостійний статус експертизи рідин, що містять спирт, у системі експертиз матеріалів і речовин.

Задачі експертизи:

– виявлення слідів спиртовмісних сумішей на різних предметах-носіях;
– встановлення родової (групової) належності порівнюваних зразків спиртовмісних сумішей за ознаками сировини, технології переробки, умов зберігання тощо;
– встановлення спільного джерела походження за способом їх виготовлення або виробництва;
– ототожнення конкретних мас спиртовмісних сумішей за відділеними від них частинами;
– визначення способу, технології та інших характеристик кустарного виробництва спиртовмісних сумішей.

Питання експертизи можуть бути діагностичного та ідентифікаційного характеру.

– Чи є в даній ємності (склянці, банці тощо) або на поверхні предмета (на одязі, папері) сліди рідин, що містять спирт?
– Чи належить дана рідина до міцних алкогольних напоїв? Якщо належить, то до якого їх виду, та чи відповідає ця рідина вимогам ДСТУ?
– Чи є дана рідина етиловим спиртом та чи відповідає вона вимогам ДСТУ?
– Чи мають дані зразки спиртових рідин спільну родову (групову) належність?
– Промисловим чи саморобним способом виготовлена спиртова рідина?
– Чи придатний даний пристрій для виготовлення міцних спиртних напоїв?
– Чи відповідає за своїми характеристиками алкогольний напій у даній пляшці характеристикам напою, зазначеним на етикетці?

Особливості призначення експертизи

Відбір зразків. У процесі підготовки матеріалів на експертизу необхідно для збереженості складу рідини, що містить летучі компоненти, поміщати її в добре закорковані ємності, зберігати у прохолодному місці. Коли йдеться про належність єдиному об’єму розділених об’єктів, обов’язково необхідно повідомляти експерту дані про умови існування розділених об’ємів і вид місткостей, в яких вони перебували (пляшка, фляга, каністра тощо).

ДОСЛІДЖЕННЯ АСФАЛЬТОБЕТОННИХ СУМІШЕЙ І ПОКРИТТІВ

Основною метою відбору кернів є оцінка і контроль якості дорожніх робіт і матеріалів при влаштуванні асфальтобетонних покриттів.

Основні етапи проведення випробувань зразків:

  1. Фото упаковки, фото зразків (кернів або вирубок).
  2. Нумерація (маркування) об’єктів дослідження.
  3. Вимірювання товщини шарів кернів.
  4. Механічне розділення кернів або вирубок на шари.
  5. Миття об’єктів і їх висушування до постійної маси.
  6. Визначення середньої густини асфальтобетону.
  7. Визначення водонасичення.
  8. Виготовлення об’єднаної проби.
  9. Визначення кількості в’яжучого.
  10. Визначення зернового складу мінеральної частини суміші.
  11. Визначення дійсної густини суміші пікнометричним методом (для ЩМАС).
  12. Визначення залишкової пористості (для ЩМАС).
  13. Переформування зразків (для АСГ).
  14. Визначення середньої густини переформованих зразків.
  15. Визначення водонасичення переформованих зразків.
  16. Визначення коефіціенту ущільнення.
  17. Визначення границі міцності при стиску.

Методику виконання лабораторних досліджень (п. III -XVII) наведено в ДСТУ Б В.2.7-319.

Контроль якості асфальтобетонних покриттів.

Для контролю якості матеріалів при влаштуванні асфальтобетонних покриттів визначаються основні показники в залежності від виду суміші, а саме:

для покриття з асфальтобетонних сумішей гарячих (далі – АСГ) визначаються:

  • для кернів – товщина шару, середня густина асфальтобетону, водо- насичення;
  • для суміші – зерновий склад, вміст бітуму;
  • для переформованих зразків – середня густина, водонасичення, коефіцієнт ущільнення, границя міцності при стиску за температури 20 °С та 50 °С.

для покриття з щебенево-мастикових асфальтобетонних сумішей (далі – ЩМА) визначаються:

  • для кернів – товщина шару, середня густина асфальтобетону, водо- насичення;
  • для суміші – зерновий склад, вміст бітуму, залишкова пористість та дійсна густина суміші пікнометричним методом.

Якщо на дослідження надано недостатню кількість зразків, експертами допускається обирати застосовувані методи, згідно наданої кількості матеріалу (зразків).