Судова почеркознавча експертиза

Загальні положення

Судова почеркознавча експертиза – це дослідження, що має встановлену законом процесуальну форму, проводиться експертом на базі спеціальних знань у галузі судового почеркознавства відповідно до норм процесуального законодавства, що визначають її призначення та проведення, з метою встановлення фактів (фактичних даних), що мають доказове значення у справах.

Предмет почеркознавчої експертизи складають фактичні дані, пов’язані з вирішенням судово-почеркознавчих завдань шляхом застосування відповідних методик і можуть мати доказове значення у кримінальних, цивільних та інших справах.

Об’єктом судової почеркознавчої експертизи є конкретна почеркова реалізація (рукопис), що безпосередньо виконана за допомогою пишучого приладу, а також виражена в ній система властивостей почерку.

Поширеними об’єктами судової почеркозначвчої експертизи є: підписи, тексти, короткі записи (буквені, буквено-цифрові, цифрові).

Завдання, що вирішуються судовою почеркознавчою експертизою

Судовою почеркознавчою експертизою вирішуються наступні завдання: ідентифікаційні, діагностичні та класифікаційні.

Ідентифікаційні завдання становлять основний обсяг при проведенні почеркознавчих досліджень. Їх вирішення передбачає встановлення таких фактів: наявності або відсутності тотожності конкретного виконавця рукописного тексту, запису або підпису; виконання однією й тією самою або різними особами декількох текстів (записів), окремих фрагментів тексту, тексту і короткого запису (зокрема, дописки), у деяких випадках, коли підпис має переважно буквену транскрипцію, – тексту (запису) і підпису.

Діагностичні завдання полягають у встановленні зовнішньої обстановки і умов письма (факт виконання тексту у незвичній позі, викривленим почерком, з наслідуванням чужому почерку або підпису), а також внутрішнього стану виконавця (втома, стан збудження або гальмування, психічне захворювання і ін.)

Класифікаційні завдання пов’язані із встановленням належності почерку виконавця до групи почерків, притаманних особам певної статі, віку або типу почерків відповідно до прийнятої наукової класифікації досконалості системи рухів.

Питання, що вирішуються при проведенні судової почеркознавчої експертизи

Орієнтовний перелік питань, що можуть бути поставлені на вирішення судової почеркознавчої експертизи наведений у «Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями):

1. Чи виконано рукописний текст (рукописні записи) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) певною особою?
2. Чи виконані рукописні тексти (рукописні записи) у документі (документах) (назва документа та його реквізити, графа, рядок) однією особою?
3. Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) тією особою, від імені якої він зазначений, чи іншою особою?
4. Чи виконано рукописний текст у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?
5. Чи виконано підпис від імені особи (прізвище, ім’я, по батькові особи, від імені якої зазначено підпис) у документі (назва документа та його реквізити, графа, рядок) під впливом збиваючих факторів (природних, штучних)?

Приклади формулювання питань, які виносяться на вирішення судової почеркознавчої експертизи

1. Чи виконаний підпис у кредитному договорі № 196 від 15.05.2016, укладеному між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком та приватним підприємцем Чербаник Михайлом Михайловичем, який знаходиться у графі «Підприємець» та ліворуч від друкованого тексту «М.М. Чербаник» Чербаник Михайлом Михайловичем чи іншою особою?
2. Чи виконано підпис, наявний в нижній частині «Постанови про нарахування та виплату одноразової грошової винагороди» №9 від 31 березня 2001 року після друкованого тексту «Голова (заступник голови) дільничної виборчої комісії», Шквара Марією Юріївною, Марунич Іваном Івановичем, Приймак Олегом Тарасовичем чи іншою особою?
3. Чи виконано рукописний текст у вигляді «Автомат АКС № 24719 та набої в кількості 100 шт. отримав Моланич І.І» на картці заміннику від 17.01.2018, Моланичем Іваном Івановичем чи іншою особою?
4. Чи виконано підпис від імені Шваб Івана Петровича в графі «Підпис» у заповіті від 11 січня 2011 року, що посвідчений секретарем виконкому Іванківської сільської ради Кутоші А.К. за реєстровим №107, під впливом збиваючих факторів?

Особливості призначення судової почеркознавчої експертизи

Суттєвим елементом тактики призначення почеркознавчої експертизи є визначення об’єктів, завдання і об’єму дослідження.

Слідчий, суд можуть призначити судову експертизу тоді, коли у ній виникає необхідність і проведення її у цей момент тактично доцільно і можливо (тобто якщо зібрані всі необхідні для проведення почеркознавчої експертизи об’єкти).

У документі про призначення експертизи (залучення експерта) необхідно перераховувати всі об’єкти, що направляються на експертизу, із зазначенням точного найменування, кількості, інші відмінні індивідуальні ознаки. Обов’язково зазначаються документи, у яких містяться вільні, умовно-вільні зразки почерку та (або) підпису особи, яка підлягає ідентифікації.

Також у документі про призначення експертизи (залучення експерта) слід указати на встановлені органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), особливі обставини виконання рукописного тексту, які могли вплинути на змінення ознак почерку (незвична поза або незвичний стан виконавця тощо). Якщо є дані, що виконавцем є особа, у якої порушена координація рухів, про це також слід повідомити експерта. У разі виконання рукописного тексту особою похилого або старечого віку потрібно надати відомості про рік її народження і стан здоров’я на момент можливого виконання об’єкта почерку, що досліджується.

Усі досліджувані об’єкти й порівняльні зразки мають бути відповідно упаковані, опечатані і засвідчені пояснювальним написом та підписом особи, яка одержувала зразки. Отримані зразки рекомендовано спаковувати окремо від досліджуваних об’єктів. Упаковка добирається з урахуванням особливостей об’єктів дослідження і повинна захищати їх від пошкоджень та привнесення будь-яких змін під час транспортування й зберігання.

При отриманні зразків і підготовці матеріалів на судову почеркознавчу експертизу ініціатори дослідження насамперед повинні керуватися правилами, викладеними в Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень (далі – Інструкція) та Науково-методичних рекомендаціях з питань підготовки та призначення судових експертиз та
експертних досліджень (далі – Рекомендації), що затверджені Наказом Міністерства юстиції України 08.01.1998 № 53/5.

При цьому повинні бути створені такі умови, що б забезпечували отримання необхідної їх кількості та якості, а також гарантували б безсумнівність їх походження.

Перед приєднанням вільних та умовно-вільних зразків до матеріалів проваджень орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), має пред’явити їх особі, яка підлягає ідентифікації.

У разі неможливості пред’явити зазначені зразки (смерть виконавця, від’їзд тощо) як зразки слід надавати документи, на яких рукописні тексти (підписи) достовірно виконані особою, щодо якої ставиться питання з ідентифікації її як виконавця досліджуваного рукопису.

Порівняльний матеріал у вигляді вільних, умовно-вільних та експериментальних зразків рукописного тексту та підпису особи, яка підлягає ідентифікації необхідно обов’язково надавати у всіх випадках призначення судової почеркознавчої експертизи.

Вільними зразками є рукописні тексти, рукописні записи (літерні та цифрові), підписи, достовірно виконані певною особою до відкриття кримінального провадження, провадження у справах про адміністративні правопорушення, цивільних, адміністративних чи господарських справах і не пов’язані з їх обставинами; умовно-вільними є зразки почерку та (або) підпису, виконані певною особою до відкриття провадження у справі, але пов’язані з обставинами цієї справи або виконані після відкриття провадження у справі та є як пов’язаними зі справою, так і не пов’язаними з її обставинами; експериментальні зразки почерку та (або) підпису, що виконані за завданням органу (особи), який (яка) призначив (ла) експертизу (залучив (ла) експерта), у зв’язку з призначенням такої експертизи.

Для відібрання зразків почерку та підпису орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), може залучити спеціаліста.

Слідчим чи особою, яка відбирає зразки почерку, повинно бути встановлено вік особи, що ототожнюється, її національність, рідна мова, та якими мовами вона ще володіє, освіта (де вчилася, скільки років, який навчальний заклад закінчила, де навчається тощо), професію, звичну для написання руку, стан здоров’я (чи не страждає нервовими чи психічними хворобами), стан зору (чи носить окуляри, чи користується окулярами при листуванні), чи має спеціальні навички щодо малювання, креслення і т. д., та обов’язково проінформувати про це експерта.

Для проведення експертизи зразки надаються лише за умови:

• їх достовірності, тобто, вони повинні безсумнівно належати особі, зразки почерку якої надаються на дослідження;
• достатньої кількості та відповідної якості.

Під відповідною якістю зразків розуміється їх зіставлення з досліджуваним
об’єктом за:

• писемністю та мовою документу, тобто зразки та досліджуваний рукопис повинні бути виконані на одній мові, тому що інша мова передбачає іншу писемність із своєрідною будовою букв;
• часом виконання, тобто зразки та досліджуваний рукопис повинні бути виконані в максимально наближений час;
• за способом і умовами виконання: мається на увазі один і той же матеріал письма, пишучий прилад, основа для виконання документу та ж поза, темп, вид виконання (скоропис, друковані літери, цифри і т. д.);
• за змістом, характером та цільовим призначенням: заява, накладна, лист (документ подібний досліджуваному).

У всіх випадках, коли на експертизу не можуть бути надані зразки почерку, які відносяться до того ж періоду, що й досліджуваний документ, а розрив у часі значний, експерту обов’язково слід повідомляти відомості про вік, освіту, спеціальність, письмову практику, хворобах, що могли б вплинути на почерк особи, зразки якої надаються для дослідження.

Зразки мають бути виконані таким же пишучим приладом (кулькова, перова, гелева, капілярна ручки, олівець тощо) і, по-можливості, на такому ж матеріалі, що і досліджувані рукописи та підписи, оскільки розбіжності у почерку однієї і тієї ж особи у залежності від матеріалів письма можуть бути значними.

Якщо досліджуваний документ написаний із наслідуванням якомусь шрифту (наприклад, креслярському, буквам друкованої форми) або є підозра, що він написаний незвичною для письма рукою, необхідно спробувати розшукати вільні зразки, які виконані таким же способом.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

Під час вилучення вільних зразків підписів особи, від імені якої виконано досліджуваний підпис, слід відшукувати документи з варіантом підпису, найбільш схожим на підпис, що досліджується. Такі підписи найчастіше зустрічаються в документах, аналогічних досліджуваному.

Достатня кількість зразків означає такий їх обсяг, котрий забезпечує можливість повного та всебічного зіставлення усіх ознак, які знаходяться в рукописі (почерку, підписі), що досліджується.

При підготовці порівняльного матеріалу для проведення експертизи необхідно дотримуватись загального правила: чим менший об’єм рукопису, що підлягає дослідженню, тим більше повинно бути порівняльного матеріалу.

Згідно з методикою судової почеркознавчої експертизи та експертної практики, як вільні, так і експериментальні зразки буквеного або цифрового письма бажано надавати не менше, ніж на 15 аркушах. Чим коротший досліджуваний текст (запис), тим більша потреба у вільних зразках. Вільні зразки підпису надаються за можливістю не менше ніж на 15 документах, експериментальні – у кількості не менше 5-8 аркушів.

Якщо необхідно встановити, чи виконаний підпис від імені певної особи іншою особою, надаються вільні та експериментальні зразки почерку та підписів обох осіб. При цьому додатково відбираються експериментальні зразки почерку передбачуваного виконавця не менше ніж на 10-15 аркушах у вигляді записів прізвища та ініціалів особи, від імені якої виконано підпис. Також відбираються зразки підпису передбачуваного виконавця, виконаного ним від імені особи, підпис якої підлягає дослідженню.

У разі потреби, експерт має право порушити перед ініціатором проведення експертизи клопотання про надання додаткових вільних та (або) експериментальних зразків, які б забезпечили повне та якісне проведення дослідження.

Причини неможливості надання певного виду зразків мають бути відображені в документі про призначення експертизи (залучення експерта).

Особливу увагу слід приділяти тактиці відбору експериментальних зразків почерку. Дані зразки доцільно відбирати у два етапи.

На першому – особа, яка ідентифікується, виконує текст на тему, пов’язану з розслідуванням провадження, у звичних умовах (сидячи за столом, звичним приладдям письма, при нормальному освітленні).

На другому етапі зразки відбираються під диктовку тексту, аналогічного за змістом тому, що досліджується, або спеціально складеного тексту, який містить фрази, слова і цифри, взяті з рукопису, що досліджується. Експериментальні зразки можуть бути отримані під диктовку слідчого або судді, чи шляхом написання якогось тексту без диктування.

У разі коли тексти, що досліджуються, і особливо підписи виконувались на бланках (касові ордери, квитанції, поштові перекази, платіжні відомості тощо), експериментальні зразки слід відбирати на таких самих бланках або на папері, що розграфлений відповідно до бланка.

Якщо розташування підпису, що досліджується, не визначається характером документа, експериментальні зразки відбираються на окремих аркушах як лінованого, так і нелінованого паперу.

Після нанесення 10-15 експериментальних підписів аркуші паперу треба міняти.

Неприпустими є переписування тексту з документа, що досліджується, або з машинописного (друкарського) тексту.

Якщо вбачаються підстави, що виконавець досліджуваного рукописного тексту намагався змінити свій почерк (писав незвичною для письма рукою, з іншим нахилом тощо), додатково відбираються зразки, виконані таким самим чином.

Якщо дослідженню підлягає рукописний текст, то вільні та експериментальні зразки надаються у вигляді текстів. При дослідженні підписів та обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) вільні та експериментальні зразки надаються як у вигляді відповідних текстів (записів), так і у вигляді підписів.

Експериментальні зразки посвідчуються органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта). У посвідчувальному написі зазначаються прізвище, ім’я та по батькові виконавця, а також особливості зразка (написані незвичною для письма рукою, спеціальним шрифтом тощо).

Призначення судової почеркознавчої експертизи, якщо необхідно дослідити велику кількість почеркових об’єктів, має свої особливості. Досліджувані об’єкти доцільно розділити на групи (за особами, від імені яких виконано підписи, епізодами справи, видами документів тощо) і за кожною групою призначити окрему експертизу. Документи кожної групи доцільно пронумерувати (у вільних від тексту місцях), вказати один раз у документі про призначення експертизи (залучення експерта) назву документа і його порядковий номер і надалі посилатись тільки на порядковий номер документа.