Інженерно‐екологічна (екологічна) експертиза

Загальні положення

Інженерно-екологічна експертиза – це процес дослідження явищ, процесів та матеріальних об’єктів, пов’язаних з впливом техногенних факторів на стан екосистем, з метою встановлення фактичних даних, що мають значення для справи (виявлення обставин виникнення негативного впливу на навколишнє природне середовище, оцінки наслідків, що настали, та визначення розмірів відшкодування збитків, завданих державі, внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства).

Ці дослідження проводяться фахівцями (експертами), що мають спеціальні знання в галузі дослідження впливу техногенних факторів на навколишнє природне середовище, в тому числі в галузі оцінки та нормування впливу, визначення істотності шкоди для довкілля, рівня екологічної безпеки та розмірів відшкодування завданих збитків із використанням експертних атестованих методик та зареєстрованих в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, літератури рекомендованої для використання при проведенні судових експертиз, інших інформаційних джерел, необхідних для розв’язання поставлених питань.

Основні завдання інженерно-екологічної експертизи

• визначення обставин, що пов’язані з настанням надзвичайної екологічної ситуації;
• встановлення технічних та організаційних причин порушень технологічного процесу виробництва, якщо це сприяло виділенню забруднюючих речовин, енергії та викидам інших шкідливих речовин і накопиченню промислових відходів;
• встановлення відповідності дій осіб (або їх бездіяльності), причетних до надзвичайної екологічної ситуації, вимогам нормативних актів у сфері
• екологічної безпеки, охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів;
• встановлення причинно-наслідкових залежностей між діями/бездіяльністю спеціально уповноважених осіб (у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та екологічної безпеки) і наслідками, що настали.

Предмет дослідження інженерно-екологічної експертизи

Інженерно-екологічна експертиза є самостійною галуззю судової експертизи, яка належить до інженерно-технічного виду експертиз і відрізняється від інших її видів предметом дослідження.

Під предметом дослідження інженерно-екологічної експертизи слід розуміти фактичні дані про компоненти та об’єкти навколишнього природного середовища, явища, умови, обставини, причинно-наслідкові зв’язки, що зумовили виникнення негативного впливу на навколишнє природне середовище, його розвиток, наслідки та розміри відшкодування збитків завданих державі порушенням природоохоронного законодавства. Також, до предмету дослідження інженерно-екологічної експертизи віднесено оцінку відповідності нормативно-правовим вимогам планової діяльності, експлуатації існуючих підприємств або їх ліквідації, поводження з відходами, використання природних ресурсів, надрокористування, запобігання виникненню та реагування і подолання екологічних наслідків надзвичайних ситуацій (аварійних наднормативних викидів, скидів, розливів забруднюючих речовин тощо).

Предмет інженерно-екологічної експертизи визначається колом питань, що зводяться до наступного:

1. Де знаходилось джерело виникнення негативного впливу на навколишнє природне середовище?
2. Якими шляхами відбувалося поширення забруднюючих (шкідливих) речовин в компонентах навколишнього природного середовища ?
3. Яка причина негативного техногенного впливу на навколишнє природне середовище ?
4. Який внесок досліджуваного джерела надходження забруднюючих (шкідливих) речовин у загальний обсяг забруднення досліджуваних компонентів навколишнього природного середовища з урахуванням фонових концентрацій, особливостей їх поширення та хімічної трансформації та інших умов та обставин ?
5. Чи відбулось забруднення навколишнього природного середовища з перевищенням встановлених та затверджених нормативних значень (ГДК, ГДВ, ОБРД, ГДС та інших показників)?
6. Який розмір відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства?
7. Які дії (бездіяльність) та яких осіб призвели до настання досліджуваної події пов’язаної з негативним впливом на навколишнє природне середовище?
8. Коли за часом розпочався техногенний негативний вплив на навколишнє природне середовище, наслідком якого стала досліджувана подія?
9. Чи створена екологічна небезпека внаслідок настання досліджуваної події (забруднення навколишнього природного середовища небезпечними речовинами, неналежне поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами, самовільне надрокористування)?
10. Чи завдана істотна шкода для довкілля внаслідок настання досліджуваної події (знищення та пошкодження об’єктів рослинного та тваринного світу)?

При проведенні інженерно-екологічної експертизи можуть вирішуватись питання, пов’язані з відповідністю проектно-дозвільної документації, матеріалів, продукції, відходів, технологій та обладнання вимогам екологічної безпеки та вимогам природоохоронного законодавства тощо.

А також, при проведенні інженерно-екологічної експертизи можуть вирішуватись й інші питання щодо обставин, пов’язаних із виникненням негативного техногенного впливу на навколишнє природне середовище та щодо заходів державного нагляду (контролю) як інспекційних дій з виявлення наслідків впливу негативного антропогенного впливу, так і порушень вимог природоохоронного законодавства, що призвели до настання досліджуваної події.

Об’єкти дослідження судової інженерно-екологічної експертизи

Об’єкти дослідження судової інженерно-екологічної експертизи – це об’єкти та компоненти навколишнього природного середовища, первинні документи, що відображають їх якісні та кількісні характеристики, результати інструментальних вимірювань та лабораторних досліджень, матеріали інвентаризації викидів забруднюючих речовин зі стаціонарних джерел, проектна та дозвільна документація, матеріали перевірок дотримання вимог природоохоронного законодавства, протоколи огляду місця події та інші матеріалізовані джерела інформації.

Рекомендований перелік питань, що можуть вирішуватись при проведенні інженерно-екологічної експертизи

За напрямами досліджень інженерно-екологічна експертиза поділяється на дослідження з визначення:

• Розміру відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря;
• розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства;
• розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами;
• розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів;
• розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної вирубки;
• розміру шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів;
• розміру шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд;
• розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів;
• розміру відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України);
• розміру компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання);
• рівня небезпеки, спричиненої забрудненням атмосферного повітря небезпечними хімічними речовинами;
• рівня небезпеки, спричиненої забрудненням земель небезпечними хімічними речовинами;
• рівня небезпеки, спричиненої забрудненням водних об’єктів небезпечними хімічними речовинами;
• істотності шкоди для довкілля спричиненої незаконною вирубкою лісу, незаконним виловом риби та інших живих водних організмів, добуванням мисливських тварин;
• обставин, організаційно-технічних причин і наслідків виникнення небезпечного техногенного впливу на об’єкти та/або компоненти навколишнього природного середовища.

З огляду на вищевказане рекомендований перелік питань, що можуть вирішуватись при проведенні інженерно-екологічної експертизи наступний:

1. Де знаходилось джерело виникнення негативного впливу на навколишнє природне середовище?
2. Якими шляхами відбувалось поширення забруднюючих (шкідливих) речовин в компонентах навколишнього природного середовища?
3. Яка причина негативного техногенного впливу на навколишнє природне середовище?
4. Який внесок досліджуваного джерела надходження забруднюючих (шкідливих) речовин у загальний обсяг забруднення досліджуваних компонентів навколишнього природного середовища з урахуванням фонових концентрацій, особливостей їх поширення та хімічної трансформації та інших умов та обставин?
5. Чи відбулось забруднення навколишнього природного середовища з перевищенням встановлених та затверджених нормативних значень (ГДК, ГДВ, ОБРД, ГДС та інших показників)?
6. Який розмір відшкодування збитків завданих державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства?
7. Які дії (бездіяльність) та яких осіб призвели до настання досліджуваної події пов’язаної з негативним впливом на навколишнє природне середовище?
8. Коли за часом розпочався техногенний негативний вплив на навколишнє природне середовище, наслідком якого стала досліджувана подія?
9. Чи створена екологічна небезпека внаслідок настання досліджуваної події (забруднення навколишнього природного середовища небезпечними речовинами, неналежне поводження з небезпечними хімічними речовинами та відходами, самовільне надрокористування)?
10. Чи завдана істотна шкода для довкілля внаслідок настання досліджуваної події (знищення та пошкодження об’єктів рослинного та тваринного світу)?
11. Який розмір відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря?
12. Який розмір шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства?
13. Який розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами?
14. Який розмір відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів?
15. Який розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної вирубки?
16. Який розмір шкоди, заподіяної зеленим насадженням у межах міст та інших населених пунктів?
17. Який розмір шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд?
18. Який розмір відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення цінних видів водних біоресурсів?
19. Який розмір відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання (крім видів, занесених до Червоної книги України)?
20. Який розмір компенсації за незаконне добування, знищення або пошкодження видів тваринного і рослинного світу, занесених до Червоної книги України, а також за знищення чи погіршення середовища їх перебування (зростання)?
21. Який рівень небезпеки, спричиненої забрудненням атмосферного повітря небезпечними хімічними речовинами?
22. Який рівень небезпеки, спричиненої забрудненням земель небезпечними хімічними речовинами?
23. Який рівень небезпеки, спричиненої забрудненням водних об’єктів небезпечними хімічними речовинами?
24. Чи спричинена істотна шкода для довкілля внаслідок незаконної вирубки лісу, незаконним виловом риби та інших живих водних організмів, добуванням мисливських тварин?
25. Які обставини, організаційно-технічні причини і наслідки виникнення небезпечного техногенного впливу на об’єкти та компоненти навколишнього природного середовища?

Особливості питань, що виносяться на вирішення інженерно-екологічною експертизою

При призначенні інженерно-екологічної експертизи особа, що її призначає, має правильно сформулювати питання, які потребують вирішення. Поставлені на вирішення експертизи питання повинні бути конкретними і безпосередньо пов’язаними з подіями, стосовно яких проводиться досудове розслідування (судовий розгляд) або з’ясування її обставин, зокрема у тих випадках, коли проводяться експертні дослідження.