Експертиза відео‐, звукозапису

Загальні положення

Експертиза відео-, звукозапису є криміналістичною експертизою, що, в свою чергу, складається з трьох напрямків:

• – технічне дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису;
• – дослідження диктора за фізичними параметрами усного мовлення; акустичних сигналів та середовищ;
• – лінгвістичне дослідження усного мовлення.

Загалом, предметом судової експертизи відео-, звукозапису є фактичні дані, які мають значення для досудового розслідування та розгляду справ у судах та зафіксовані у відеозвукозаписах.

Експертиза з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису

Предмет технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису

Предметом технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису є фактичні дані, що мають значення для досудового розслідування та розгляду справ у судах та, пов’язані з технікою та технологією отримання відеозвукозаписів та звукозаписів.

Об’єкти експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису

Об’єктами експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису є:

• звукозаписи, відеозаписи та відеозвукозаписи;
• технічні засоби та пристрої, за допомогою яких здійснюється фіксація відео- та звукозаписів, включаючи всі складові з приймання, передавання та фіксації відеозображень та звукозаписів.

Завдання експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису

Основним завданням експертизи в межах технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису є встановлення автентичності відео- та звукозаписів, які мають бути запропоновані як докази або використовуються іншим чином у цивільному, кримінальному чи іншому процесі судочинства.

Термін «автентифікація» часто використовується в правовому контексті, щоб описати встановлення належного правового підґрунтя для прийняття запису як доказу в судовому процесі. Це, як правило, виконується стороною, яка бере участь у подіях, які зафіксовані у записі, або задіяна у процесі здійснення запису, що підтверджує те, що події, почуті під час відтворення запису, узгоджуються з спогадами згаданої сторони про події, які відбувались.

З експертної точки зору під автентифікацією – розуміється процес обґрунтування істинності тверджень щодо походження даних. Тобто експертиза автентичності відеозвукозаписів або звукозаписів полягає в тому, щоб визначити, чи є запис – відповідним способу, яким він, як стверджується, був записаний.

В межах основного завдання або як окремі експертні завдання – вирішуються питання щодо встановлення, чи є записи оригіналами або копіями, чи зазнавали записи монтажу або інших втручають тобто вирішуються питання щодо встановлення технологічних аспектів отримання записів в тому вигляді, як вони надані на дослідження.

Питання, що вирішуються при проведенні експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису.

1. Чи є наданий на дослідження звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис) автентичним?
2. Чи за допомогою даного технічного пристрою (відеомагнітофона, диктофона, відеокамери, спеціального засобу тощо) зафіксований звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис) та його фрагменти?
3. Чи є наданий звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис) оригіналом чи копією?
4. Чи проводилась фіксація звукозапису (відеозапис або відеозвукозапис) безперервно?
5. Чи зазнавал змін наданий на дослідження звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис)?
6. Чи одночасно проводився запис відеозображення та звуку у відеофонограмі?
7. За допомогою одного чи декількох технічних пристроїв зафіксовані конкретні фрагменти звукозапису (відеозапис або відеозвукозапис)?

Особливості призначення експертизи з технічного дослідження матеріалів та засобів відео-, звукозапису

Для встановлення автентичності, технічних умов та технології отримання звукозапису (відеозапису або відеозвукозапису) на дослідження надається:

• оригінальний звукозапис (відеозапис або відеозвукозапис);
• оригінальний пристрій, яким запис (фонограма, відеограма, відеофонограма) зафіксований (зафіксована);
• додаткове обладнання, яке використовувалось для фіксації запису, у повному складі: мікрофон, джерело живлення, прилади передавання сигналу, керування тощо;
• при необхідності, повні відомості про внесення конструктивних змін у пристрій запису та додаткове обладнання із зазначенням хронології таких змін та опис тракту запису від передавача (мікрофона, відеокамери) до приймача (технічного засобу фіксації) із зазначенням кількості каналів та інших технічних супутніх засобів.

Слід мати на увазі, що під оригіналом, з технічної точки зору, розуміється запис, який утворено одночасно (в період) з фіксацією тих подій, які в ньому зафіксовані і який міститься саме на тому носії (касеті, цифровому носії інформації тощо), що при цьому використовувався.

За копіями записів, без наявності їх оригіналів, встановити автентичність записів експертними методами, як правило, неможливо.