Мистецтвознавча експертиза – це процес дослідження наявності або відсутності можливості віднесення твору до спадщини того чи іншого автора, визначення ступеня збереження об’єкта, наявності або відсутності реставраційних робіт, визначення художнього рівня, належності до певного проміжку часу й вартості та іншого, тобто визначає ознаки, за якими експерт може відповісти на питання: чи належить досліджуваний об’єкт до культурних цінностей, що мають історичне, художнє, наукове або етнографічне значення.

Предметом судової мистецтвознавчої експертизи є фактичні дані, що мають значення для справи й пов’язані з визначенням культурної цінності, матеріальної вартості мистецького твору, відповідності його змісту та ідейного спрямування встановленим нормам суспільної моралі, які отримуються на основі використання спеціальних знань із мистецтвознавства, культурології, історії, соціології, етики, етнографії та інших наук.

Об’єктами судового мистецтвознавчої експертизи є:

  •  твори образотворчого (живопис, скульптура, графіка);
  • декоративно-прикладного (професійного й народного) мистецтва;
  •  предмети антикваріату;
  • стародруки;
  •  музичні інструменти;
  •  предмети нумізматики;
  • фалеристики;
  •  боністики;
  •  геральдика
  •  вексилологія (герби, прапори);
  • друкована продукція, аудіо- та відеозаписи;
  • фотографія, тощо.

Основними завданнями мистецтвознавчої експертизи є:

  1. проведення атрибуції твору (встановлення автора твору, періоду створення роботи, приналежність до певної школи тощо);
  2. визначення художнього рівня, історичного значення, культурної цінності та стану твору;
  3.  визначення оціночної або страхової вартості твору;
  4. визначення відповідності друкованої та відеопродукції вимогам законодавства про захист суспільної моралі.

Питання, що вирішуються при проведенні судових мистецтвознавчих експертиз:

  1. Чи є наданий на дослідження предмет оригіналом (авторською роботою), копією, виконаною від імені іншого автора, або копією, виконаною від імені автора?
  2. Хто є автором наданого на дослідження твору мистецтва?
  3. Чи підлягав даний твір мистецтва реставрації (який фрагмент тощо)?
  4. Яку вартість має твір мистецтва, що досліджується?
  5. Чи є наданий на дослідження твір автентичним?
  6. Чи належить наданий на дослідження предмет до культурних цінностей, що мають художнє, історичне, етнографічне, наукове значення?
  7. Чи містяться на наданому носії інформації твори, що пропагують культ насильства та жорстокості?
  8. Чи має інформація, що міститься на наданих на дослідження носіях інформації, порнографічний характер?
  9. Чи належать надані на дослідження предмети до продукції порнографічного характеру?
  10. Чи мають місце в наданому на дослідження творі (літературному, кінематографічному, театральному, видовищному) сцени порнографічного характеру?
  11. Чи містить наданий на дослідження об’єкт зображення комуністичної символіки?
  12. Чи містить наданий на дослідження об’єкт зображення націонал-соціалістичної (нацистської) символіки?

Якщо перед експертом ставиться питання про вартість твору, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) обов’язково зазначається період (час), станом на який необхідно розв’язати поставлене питання.

Методи досліджень

1. Використання ультрафіолету  в дослідженні творів живопису.

Зображення 1. при визначенні автентичності твору живопису є технологія нанесення підпису автора. На неавтентичних творах фарба в підпису затікає в кракелюр, що досить легко помітити при дослідженні в мікроскопі. В такому випадку, перед нанесенням, з метою запобігти затіканню фарби в кракелюр, на місці нанесення підпису наносять лак, але при мікроскопічному дослідженні підпис виглядає як такий, що висить в просторі.

2. Використання мікроскопічних методів  в дослідженні творів живопису, які допомагають визначити час створення та оригінальність підпису.

3. Одним з важливих методів атрибуції стародруків – дослідженням експертами підписів та відтисків печаток на сторінках об’єкту дослідження.

4. Використання мікроскопічних методів   дослідження предметів нумізматики та фалеристики допомагає у визначенні способу виготовлення об’єктів, а відповідно і їх автентичності.