Загальні положення
До 2015 року військові експертизи науково-дослідними установами судових експертиз Міністерства юстиції України не проводилися. Зазначена експертиза була введена в дію наказом Міністерства юстиції України від 27.07.2015 № 1350/5.

Предметом судової військової експертизи є встановлення судовим військовим експертом фактів (суджень про факти) по визначених слідчим або судом питаннях щодо порядку роботи (дій або бездіяльності) органів військового управління (командирів та начальників) Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів військових формувань, правоохоронних органів спеціального призначення сектору безпеки і оборони, які виконують згідно чинного законодавства покладені на них службові обов’язки (посадові інструкції).

Об’єктом є матеріальні носії доказової інформації, які зібрані й надані слідчим або судом на судову військову експертизу.

Судові експертизи проводяться на підставі методик дослідження. Аналіз методичних матеріалів, внесених до Реєстру методик проведення судових експертиз та до Переліку науково-технічної і довідкової літератури, свідчить про недостатність в Україні методик щодо проведення військових експертиз (досліджень).
З метою відпрацювання алгоритму дій судового військового експерта при виконанні експертного дослідження фахівцями Київського та Харківського НДІ судових експертиз Міністерства юстиції України проводилися та проводяться науково-дослідні роботи (далі – НДР) з розробки відповідних методик у галузі військових знань.

Згідно з рішенням Координаційної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України від 18.01.2019 пройшла державну реєстрацію та внесена до Реєстру методик проведення судових експертиз «Методика комплексного дослідження ракетно-артилерійського озброєння» (реєстраційний код 16.1.01). У 2019 році затверджені встановленим порядком акти приймання НДР «Розробка методики проведення судових військових експертиз, пов’язаних з рівнем обороноздатності Держави», «Розробка методики проведення судових військових експертиз щодо оцінки дій посадових осіб (керівників, командирів, начальників) – суб’єктів боротьби з тероризмом, в ході антитерористичної операції» та рекомендовано на секції провести їх апробацію в науково-дослідних установах судових експертиз Міністерства юстиції України. У 2020-2022 роках у рамках НДР «Розробка методики судово-експертних досліджень застосування артилерійських підрозділів» та «Розробка методики встановлення відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб вимогам нормативно-правових документів з організації зберігання ракет і боєприпасів та інших засобів ураження на арсеналах, базах та складах» розробляються відповідні методики.

Основними завданнями військової експертизи є:
– встановлення обставин застосування та дій військових формувань;
– встановлення обставин, що призвели до настання тяжких наслідків, загибелі людей (військовослужбовців, працівників Служби безпеки України, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та інших представників міністерств і відомств, цивільного населення), втрати озброєння, військової техніки, об’єктів державної влади та інфраструктури, особистого майна громадян під час застосування військових формувань;
– встановлення відповідності дій (бездіяльності) посадових осіб вимогам керівних документів (покладених обов’язків).

Орієнтовний перелік питань, що вирішуються
– Чи мали (могли мати) негативні наслідки для обороноздатності держави та боєздатності Збройних Сил України рішення про ліквідацію (розформування, скорочення) окремих родів військ, з’єднань, військових частин та підрозділів?
– Яким чином було організовано керівником (командиром, начальником) отримання інформації (її джерел) від міжвідомчих органів щодо обстановки у районі ведення бойових (спеціальних) дій?
– На яких посадових осіб (командирів, начальників) було покладено підготовку підрозділів, що залучалися до виконання бойових завдань, та здійснення контролю за їх готовністю та відповідність їх покладання вимогам керівних документів?
– Яким чином здійснювалося забезпечення бойових дій за видами забезпечення? Чи були складені плани забезпечення військ (сил) за видами забезпечення для угрупувань, що були задіяні до виконання поставленого завдання?
– Яким чином здійснювалося забезпечення підрозділів, які були визначені для виконання бойових завдань?
– Які нормативні (керівні) документи застосовувались при плануванні та організації бойових дій?
– Чи відповідали вимогам нормативних (керівних) документів, а також обстановці бойові документи (плани) за видами забезпечення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання?
– Чи перебувають виявлені порушення у причинно-наслідковому зв’язку з настанням тяжких наслідків, які призвели до загибелі військовослужбовців (працівників) та інших осіб, втрати озброєння та військової техніки? Якщо так, то які саме та чиїми діями (бездіяльністю) вони спричинені?
– Які дії (бездіяльність) керівництва (командирів, начальників) призвели до потрапляння в оточення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання у районі ведення бойових дій?
– Яким чином та ким саме (керівниками, командирами, начальниками) визначалася можлива загроза оточення частин та підрозділів, які залучалися до виконання бойового завдання у районі ведення бойових дій?
– Які заходи вживалися з метою запобігання оточенню та виведенню з оточення частин та підрозділів, які були задіяні до виконання бойових завдань та потрапили в оточення?
– Яким чином була організована взаємодія у районі ведення бойових дій між підрозділами Служби безпеки України, Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Національної гвардії України та іншими військовими формуваннями та державними органами влади?
– Яким чином було організовано вихід (прорив, відхід) частин підрозділів з оточення, хто саме здійснював забезпечення виходу (прориву, відходу) зазначених частин та підрозділів?
– Чи був виконаний передбачений нормативними актами порядок опрацювання, коригування та виконання бойових завдань?
– Чи відповідають нанесені графічні зображення на робочих картах командирів усіх рівнів поставленим завданням з ведення бойових дій (виконання бойових завдань)?
– Яким чином проводились фіксація участі у бойових діях (на усіх рівнях) та відображення щоденної звітності військових формувань перед керівництвом антитерористичної операції?
– Чи відповідали фактичні дії відповідних посадових осіб оперативній обстановці, що склалась на момент виконання бойового завдання?
– Дії (бездіяльність) яких посадових осіб, що здійснювали планування та проведення операції щодо розгрому незаконних збройних формувань (противника), перебувають у причинному зв’язку з настанням тяжких наслідків, що призвели до загибелі військовослужбовців (працівників) та інших осіб, втрати озброєння та військової техніки?