Логотип КНДІСЕ

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз

Знання, об'єктивність, істина

language
Пошук
Close this search box.

Експерти-вибухотехніки Київського НДІСЕ обговорили з колегами питання вдосконалення методик проведення вибухотехнічних експертиз, розроблення довідників та методів дослідження

Головний судовий експерт відділу вибухотехнічних досліджень Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України Віталій Дралюк став учасником науково-практичного семінару на тему: «Удосконалення методик проведення вибухотехнічних експертиз, розроблення довідників та методів дослідження».

Учасниками заходу також виступили представники підрозділів Експертної служби МВС України, Департаменту вибухотехнічної служби Національної Поліції України, Національної академії внутрішніх справ та Експертної служби Служби Безпеки України.

Метою зустрічі організатори визначили:

1. Актуалізацію питань у вибухотехнічній експертизі, які недостатньо висвітлені у довідкові та методичній літературі та щодо яких є необхідність у наукових розробках;

2. Розгляд матеріалів методичного й інформаційного характеру, які у теперішній час розробляються працівниками територіальних НДЕКЦ;

3. Обмін досвідом та обговорення практичних ситуацій, які виникають під час проведення судової вибухотехнічної експертизи.

Під час тематичних виступів експерти обговорили завдання, особливості та порядок призначення вибухотехнічної експертизи, необхідність стандартизації та удосконалення методики її проведення. Йшлося про дослідження бойових припасів та їхніх частин, загальну криміналістичну кваліфікацію боєприпасів та засобів підриву, а також про методики комплексного дослідження вибухових пристроїв, вибухових речовин та слідів вибуху.

Особливу увагу було приділено необхідності прийняття чітких термінів формування висновків по об’єктах дослідження, які мають окремі конструктивні чи зовнішні ознаки вибухових пристроїв промислового виготовлення, але до таких не належать, акцентовано увагу на особливостях криміналістичного дослідження реактивних протитанкових гранат РПГ-18, РПГ-22, РПГ-26 та слідів їх вибуху тощо.

Особливий інтерес учасників викликало представлення використання технології 3D сканування в рамках проведення вибухотехнічних досліджень та оглядів місця події за фактом вибуху.

Можливо вам буде цікаво: