Журналісти телеканалу ICTV провели інтерв’ю із завідувачем відділу досліджень з охорони праці, пожежно-технічних та електротехнічних досліджень Київського НДІСЕ Олександром Шмерегою, який має кваліфікацію судового експерта за спеціальністю «Дослідження вибухових пристроїв, слідів та обставин вибуху».
Темою розмови стало з’ясування можливих обставин вбивства очільника Організації Українських Націоналістів Євгена Коновальця. За інформацією з вільних джерел відомо, що замах на життя провідника ОУН був вчинений 23 травня 1938-го року, коли він отримав у подарунок від агента НКВС Павла Судоплатова коробку цукерок. Вибуховий механізм спрацював, щойно замаскована коробка опинилась у горизонтальному положенні. Сам вибух стався за півгодини, що дозволило вбивці зникнути з місця вчинення злочину.
Експерт Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Олександр Шмерего пояснив, що уявні цукерки насправді могли бути вибуховою речовиною. За умови певного розташування, процес вибуху передавався б від однієї «цукерки» до іншої одиниці зі швидкістю до 4 тис. м/с (тротил). Для того, щоб речовина почала реагувати і відбувся процес детонації, їй необхідний поштовх, тобто початковий вибух ініціюючої речовини – детонатора.
«Процес детонації – це хімічне перетворення вибухової речовини, що супроводжується звільненням енергії, яка поширюється по речовині у вигляді хвилі від одного шару до іншого з надзвуковою швидкістю. Тобто в основі лежить передача тепла не шляхом нагріву, а шляхом стискання вибухової речовини, – коментує експерт КНДІСЕ Олександр Шмерего, – залишаються лише питання, як діяв так званий виконавчий механізм та який вплив отримала ініціююча речовина, яка котра взаємодіяла з вибуховою речовиною і, як наслідок, відбувався власне сам вибух».
За словами судового експерта, механізм міг бути продуманий абсолютно ретельно. Навіть відкривши коробку, людина не запідозрила б маскування вибухівки. Про можливі методи запуску механізму Олександр Шмерего розповів в ефірі ICTV. Відеокоментар вже незабаром буде доступний для перегляду на YouTube каналі КНДІСЕ.
