Логотип КНДІСЕ

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз

Знання, об'єктивність, істина

language
Пошук
Close this search box.

До відома громадян: особливості проведення судової автотехнічної експертизи

Вирішення спірних питань за фактами ДТП вимагають використання спеціальних технічних знань, що охоплюють сукупність взаємодійних елементів з яких складається процес дорожнього руху в цілому.

У більшості випадків розгляд справ даної категорії у судах можливий лише після проведення судової автотехнічної експертизи. Безперечним є факт, що ефективність розгляду подібних справ прямо залежить від своєчасного проведення автотехнічних видів досліджень.

Експерти Київського НДІСЕ на високому професійному рівні проводять судові автотехнічні експертизи – вид судової інженерно-транспортної експертизи, суть якої полягає в експертному дослідженні та встановленні механізму ДТП та її обставин, технічного стану транспортного засобу (ТЗ) і дороги. Дослідженню піддаються матеріали справи, включно з окремими версіями учасників ДТП, а також результати огляду місця події та ТЗ, сліди на них, самі ТЗ, їх деталі, вузли, агрегати, системи, дії учасників ДТП, а також інші вихідні дані.

Предметом автотехнічної експертизи є фактичні дані про технічний стан ТЗ, дорожньої обстановки на місці події, дії учасників події і їх можливості, включаючи і окремі версії учасників ДТП, механізм ДТП тощо.

Загальними об’єктами автотехнічної експертизи можуть виступати ТЗ (їх деталі, вузли, механізми, системи, фрагменти), дорога, місце ДТП і т.д. Об’єкти окремих видів автотехнічної експертизи можуть бути дещо конкретизовані.

Відповідно до наказу Міністерства юстиції України «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень та Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень», основними завданнями автотехнічної експертизи є:

  • установлення несправностей транспортного засобу (далі – ТЗ), які загрожували безпеці руху, причин їх утворення та часу виникнення (до дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ; визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди;
  • установлення механізму ДТП та її елементів: швидкості руху (за наявності слідів гальмування та за пошкодженнями), гальмового та зупинного шляхів, траєкторії руху, відстані, пройденої ТЗ за певні проміжки часу, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди;
  • установлення відповідності дій водія ТЗ у даній дорожній ситуації технічним вимогам Правил дорожнього руху, наявності у водія технічної можливості запобігти пригоді з моменту виникнення небезпеки, відповідності з технічної точки зору дій водія вимогам Правил дорожнього руху, а також встановлення причинно-наслідкового зв’язку між діями водія та ДТП.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань:

  • Які несправності, виходячи з вимог Правил дорожнього руху до технічного стану ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ?
  • Чи є в досліджуваному ТЗ несправності, які могли бути технічною причиною виникнення ДТП?
  • Коли, відносно моменту ДТП, її настання чи в процесі її розвитку, виникли дані несправності?
  • Яка причина відмови даного механізму, системи (рульового управління, гальмової системи тощо) ТЗ?
  • Чи мав водій можливість виявити несправність до моменту ДТП?
  • Чи мав водій технічну можливість запобігти пригоді за наявності даної несправності?

Зазначимо, що перед експерти-автотехніки Київського науково-дослідного інституту допомагають також з іншими завданнями та питаннями, вирішення яких пов’язане з дослідженням технічного стану ТЗ, дорожньої обстановки та дій учасників дорожньої події.

З детальнішою інформацію про всі види досліджень, можна ознайомитись у розділі експертна діяльність.

Можливо вам буде цікаво: