100 років судових експертиз
Історія створення та становлення вітчизняних судово-експертних установ триває вже понад 100 років. Точкою відліку цього періоду став сплеск розвитку судової системи. На початку XX століття громадськість потребувала розв’язання ряду певних складних проблем, вирішення яких вимагало залучення фахівців судової експертизи. Вони оперували спеціальними галузевими знаннями та володіли методами проведення експертних дослідження в галузі судової фотографії, дактилоскопії, хімічного та мікроскопічного аналізу тощо.
Cучасний колектив Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під керівництвом Олександра Рувіна – це потужна організація провідних спеціалістів. Щоденно фахівці різних видів експертних спеціальностей проводять сотні наукових досліджень. Щороку в КНДІСЕ виконуються десятки тисяч судових експертиз, включаючи розслідування резонансних кримінальних справ.
Директор КНДІСЕ Олександр Рувін констатує: в останнє десятиліття інтерес до експертної діяльності значно зріз не лише в Україні, але і у всіх країнах світу. Перед судовою експертизою постають складні завдання, що вимагають високої кваліфікації та особливих спеціальних знань не тільки на рівні України, але і в світовому аспекті. Виникає необхідність обміну досвідом розвитку міжнародних зв`язків із професійними об’єднаннями інших країн.
Олександр Рувін та професійний колектив КНДІСЕ прагнуть задовольнити всі потреби сучасного суспільства в галузі судової експертизи. Для вдосконалення робочого процесу та з ціллю приведення його у відповідність до міжнародних стандартів, Інститут проводить активну діяльність стосовно вступу до Європейської мережі судово-експертних установ (European Network of Forensic Science Institutes – ENFSI). Заснована ще 1995 року, організація створює своєрідний майданчик комунікації судових експертів різних країн світу і забезпечує їхній обмін досвідом в роботі з новітніми технологіями. Однією з умов вступу до ENFSI є обов’язкова акредитація за одним з таких стандартів — ISO/IEC 17025:2006.
Зазначений стандарт впроваджено в Україні як національний нормативний документ – ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій».
Впровадження систем управління якістю у діяльність судово-експертних установ держав світу відбувається шляхом їх акредитації, відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO/IEC 17025/2005 «General requirements for the competence of testing and calibration laboratories». Він гармонізований в Україні, як ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 «Загальні вимоги до компетентності випробувальних та калібрувальних лабораторій» (далі – ДСТУ ISO/IEC 17025:2006).
Будь-яка розвинена держава, в тому числі Україна, одним із основних завдань вбачає постійне удосконалення рівня якості продукції та послуг національного виробника. Сертифікація останніх виступає особливо актуальною задачею в досягненні цієї мети, адже вона рівноцінна з таким новим стратегічним напрямком роботи, як розробка та впровадження систем управління якості, що будуються відповідно до вимог сучасних міжнародних стандартів.
Олександр Рувін за розширення акредитаційних меж КНДІСЕ
Першим кроком Олександра Рувіна та працівників Київського НДІСЕ на шляху до акредитації установи ДСТУ ISO/IEC 17025:2006 стала його атестація у 2010 році відповідно до вимог Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність» ДП «Укрметртестстандарт» Міністерства економічного розвитку України. З того часу кількість проведення вимірювань постійно розширювалася і на сьогоднішній день вона налічує понад 100 показників.
Підготовка до акредитації передбачала масштабну роботу спеціалістів КНДІСЕ та його керівника Олександра Рувіна з приведення методичного забезпечення судово-експертної діяльності Інституту у відповідність до вимог стандартів систем управління якістю. Вони визначають, що однією зі складових документації системи управління якістю є певні задокументовані методики – установлені способи виконання робіт чи процесів. Ці процеси, в свою чергу, створюють сукупність взаємопов’язаних або взаємодійних робіт (операцій), що перетворює входи на виходи.
У рамках проведення підготовчих робіт до акредитації за ДСТУ ISO/IEC 17025:2006, Рувін та колектив професіоналів Київського НДІСЕ провели інформаційний пошук нормативних документів, які б визначали уніфіковані зміст та структуру задокументованої методики експертного дослідження. Знайти відповідники не вдалося. Саме тому Олександр Рувін – очільник КНДІСЕ – за підтримки Науково-консультативної методичної ради з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України ініціював проведення науково-дослідної роботи на тему «Розробка змісту та структури експертних методик відповідно до вимог міжнародних стандартів систем управління якістю» адаптованих в Україні у 2010-2012 роках.
Подібна ініціатива створила умови для наукової розробки наступних положень:
- Актуалізація поняття експертної методики та розробка її структурних елементів.
- Первинне визначення поняття методики як нормативного видання (документу), поняття експертної методики – як документа, структуру експертної методики – як нормативного видання.
- Аналіз на усіх етапах НДР науково-методичної спадщини у галузі загальної теорії судової експертології та сучасного практичного досвіду проведення судових експертиз (у тому числі міжнародного).
- Синтезування отриманих результатів з урахуванням вимог (особливостей) міжнародних стандартів систем управління якістю та гармонізування їх в Україні.
Результати НДР «Розробка змісту та структури експертних методик відповідно до вимог міжнародних стандартів систем управління якістю, адаптованих в Україні» пройшли апробацію та впровадження в практичну діяльність державних судово-експертних установ. У 2014 році вони були рекомендовані Координаційною радою з проблем судової експертизи при Міністерстві юстиції України для врахування під час розробки подальших методик проведення судових експертиз.
У 2013 році Інститут був акредитований Національним агентством з акредитації України на проведення досліджень наркотичних засобів. Сьогодні дана сфера компетентності дозволяє проводити на базі КНДІСЕ більше 10 видів експертних досліджень відповідного спрямування.
Нове осмислення Закону України «Про судову експертизу»
Наступним кроком в удосконаленні методичного забезпечення стала актуалізація розробки питань і проблем судової трасологічної експертизи. Такий вибір був зроблений завдяки новому осмисленню поняття судової експертизи, закладеному в ст. 1 Закону України «Про судову експертизу», щодо досліджуваних «матеріальних об’єктів, явищ і процесів».
Олександр Рувін лобіював комплексне осмислення всіх аспектів проведення трасологічного дослідження, як однієї із найстаріших галузей існування судових експертиз загалом. Об’єктами судового трасологічного дослідження у вузькому сенсі є сліди – сліди людей і тварин, сліди їх діяльності, а також сліди природи (навколишнього середовища). Тобто будь-яка судова експертиза – це дослідження слідів, які вивчає, перш за все, трасологія – наука про сліди. У ній первинно закладено теоретичне та практичне підґрунтя для проведення досліджень слідів. Далі питання розробляється залежно від особливостей утворення слідів. Наприклад, застосування зброї дало підстави для виділення такого виду трасологічної експертизи, як балістична, в окремий напрямок.
Такі висновки спонукали Олександра Рувіна ініціювати проведення у 2014-2015 роках науково-дослідної роботи з питань «Удосконалення загальної та окремих методик судової трасологічної експертизи». У 2013 році на базі Київського НДІСЕ за підтримки НКМР при Мін`юстї України розпочалася робота над класифікацією трасологічних експертиз. Фактично було оновлено зміст судової трасології, як прикладної науки.
Отримання поступових результатів свідчить про те, що під час акредитації КНДІСЕ було розроблено орієнтовний алгоритм удосконалення методичного забезпечення судово-експертної діяльності за окремими її напрямками.
Перспективи розвитку методичного забезпечення судової експертизи на базі КНДІСЕ
Актуалізація та розробка основних положень понятійного апарату у галузі методичного забезпечення трасологічної експертизи виявила необхідність подальшого удосконалення методик усіх видів судових експертиз з метою їхньої послідовної уніфікації. Реалізація такого масштабного плану роботи з удосконалення загального методичного забезпечення судово-експертної діяльності в майбутньому слугуватиме підґрунтям для:
- появи нових видів судових досліджень в рамках існуючих родів;
- становлення нових основних об’єктів дослідження;
- розробки нових методів здійснення судових експертиз різних видів тощо.
В процесі науково-дослідної роботи Олександр Рувін та професійний колектив Київського НДІСЕ прийшли до висновку, що вдосконалення методичного забезпечення автоматично призведе до сплеску оновлення наукових знань як у загальній теорії судової експертології, так і в конкретних видах судових операцій. Наступним кроком у цій діяльності стане розширення сфери акредитації Київського НДІ судових експертиз та подання заявки на вступ до ENFSI (European Network of Forensic Science Institutes – Європейської мережі судово-експертних установ) , яка нараховує понад 50 установ різних країн світу. Членство у цій поважній організації – питання часу, адже директор інституту Олександр Рувін має чітке уявлення про досвід акредитації експертних установ за міжнародними стандартами систем управління якістю.
Варто відзначити, що саме на базі КНДІСЕ під керівництвом Олександра Рувіна були проведені експертизи щодо судових розглядів найгучніших справ останніх років:
- наприкінці грудня 2015 року, завдяки спільній роботі Київського НДІ судових експертиз та Експертної служби МВС, були з`ясовані нові деталі у справі затриманого за вбивства на Майдані співробітника «Беркута». Олександр Рувін організував роботу провідних спеціалістів КНІДСЕ, які змогли ідентифікувати зброю, з якої стріляв Павло Аброськін, і довели, що один з активістів був поранений його кулею. Такі висновки були зроблені на основі проведеної балістичної експертизи;
- у липні 2014 команда Київського науково-дослідного інституту на чолі з Олександром Рувіним долучилася до розслідування авіакатастрофи військового літака «ІЛ-76». Літак був збитий терористами «ЛНР» неподалік Луганського аеропорту. На борту в момент катастрофи перебувало 40 військовослужбовців та 9 членів екіпажу – всі люди загинули. Олександр Рувін очолював спеціально створену комісію з питань розслідування катастрофи, її обставин і наслідків. В результаті проведеної роботи експертам, механікам та авіаторам вдалося довести факт причетності командування операції до факту трагедії;
- вести експертну комісію Олександру Рувіну довелося й під час розгляду іншої трагедії в небі над Донбасом. Катастрофа малайзійського «MH-17» забрала життя 286 людей. Представляти позицію України знову взялися в КНДІІСЕ. В результаті тривалої і клопіткої роботи Олександр Рувін в складі міжнародної комісії беззаперечно довів непричетність українських військових до смерті людей на борту. Більше того, директор Київського НДІСЕ обґрунтував версії і причини того, чому ця трагедія могла бути вигідною для Москви. Сьогодні з’ясування обставин виходить на фінішну пряму. Очікується, що незабаром, у другій доповіді Голландської служби безпеки, будуть оприлюднені імена винуватців трагедії;
- значний внесок експерти КНДІСЕ зробили у справі визволення з російського полону льотчиці Надії Савченко. Керівник Інституту Олександр Рувін та завідувач відділом комп’ютерних і телекомунікаційних досліджень Євгеній Тимко взяли справу під свою опіку. На базі Інституту було проведено комплексні фото-, відеотехнічну експертизи. Результати досліджень аргументували в суді непричетність українки до інкримінованих їй звинувачень;
- фахівці КНДІСЕ на чолі з Олександром Рувіним систематично долучаються до розслідування гучних справ проведення антитерористичної операції на Сході України. Так, комплексні комісійні, товарознавчі, військово-тактичні та економічні експертизи були проведенні відносно трагедії в Іловайському «котлі» та загибелі українських військовослужбовців в Дебальцево.
Очевидно, що унікальна та висококваліфікована діяльність експертів Київського науково-дослідного інституту спрямована на встановлення об’єктивних фактів, що слугують доказами у судових справах та є одним із вагомих чинників прийняття судами справедливих та законних рішень. Набутий досвід Олександра Рувіна під час практичної діяльності в міжнародних спеціалізованих установах судової експертизи відкриває нові можливості КНДІСЕ до співпраці з іноземними партнерами. Завдяки зусиллям Олександра Рувіна та керівників структурних підрозділів Інституту на сьогоднішній день налагоджена співпраця з такими організаціями, як:
- Національний центр судових експертиз при Міністерстві юстиції Республіки Молдова;
- Експертно-криміналістичне головне управління Міністерства внутрішніх справ Грузії;
- Республіканський центр судової експертизи ім. Х.Сулейманової при Міністерстві юстиції Республіки Узбекистан;
- Державна некомерційна організація «Національне бюро експертиз» НАН Республіки Арменія;
- Державний комітет судових експертиз Республіки Білорусь;
- Центр адаптації державної служби до стандартів Європейського Союзу (Європейські орієнтири у розбудові державної служби) (TAIEX);
- Інститут криміналістики Генрі Чань-Ю Лі при Університеті Нью-Хейвена;
- Центр судової експертизи Литви;
- Голландський інститут судових експертиз (Nederlands Forensisch Instituut NFI);
- Рада безпеки Нідерландів (The Dutch Safety Board) та ін.
Саме робота з акредитації на міжнародному рівні та підвищення кваліфікації дає підстави для участі судових експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у діяльності міжнародних експертних комісій. Майбутнє членство в Європейській мережі судово-експертних установ (ENFSI) дає підстави для визначення ще одного напряму удосконалення методичного забезпечення – а саме, обміну інформацією щодо методів (методик, технологій тощо) під час проведення міжнародних засідань секцій ENFSI .
Можна з упевненістю заявити – Київський науково-дослідний інститут судових експертиз під керівництвом Олександра Рувіна сміливо виходить на міжнародну арену і долучається до колективу інтернаціональних дослідних мереж. Процеси глобалізації української судової експертизи справляють позитивний вплив на розвиток науки в цілому: спрощують процес зближення різних експертних шкіл, розробляють єдину загальну теорію та методологію судової експертології та форсують євроінтеграцію загалом.
Найбільш визначні справи, в яких головними експертами, є експерти саме КНДІСЕ та сам Рувін:
