13 березня 2018 року минає 57 річниця техногенної катастрофи, що сталася в Києві, коли потужний селевий потік із Бабиного Яру крізь прорвану дамбу затопив житловий масив – Куренівку й призвів до численних жертв. Ця подія ввійшла в історію як Куренівська трагедія і за неофіційною статистикою забрала життя понад півтори тисячі осіб.

За фактом інциденту було порушено кримінальну справу, яку розглядала судова Колегія з кримінальних справ Київського обласного суду. Винні особи понесли відповідальність за зловживання владою та службовим становищем, що призвели до тяжких наслідків.

Матеріали справи знаходились під грифом «цілком таємно» до березня 2008 року. Нині у музеї Київського НДІСЕ знаходиться оригінал однієї з проведених судових експертиз за фактом катастрофи.

Фотографічна експертиза від 12 червня 1962 року виносила на дослідження негативи зі знімками місця Куренівської трагедії, що були передані невідомою особою іноземним громадянам.

У постанові Комітету державної безпеки при раді Міністрів УРСР до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз під керівництвом відомого вченого-криміналіста В.К. Лисиченка йшлося:

«Направляємо дві проявлені широкоформатні фотоплівки зі знімками наслідків катастрофи в районі Бабиного Яру та Куренівки, які були зроблені невідомою особою в березні-квітні 1961 року».

Проведення експертизи доручили завідувачу секції (згодом відділу) судової фотографії Миколі Миколайовичу Зюскіну.

На вирішення експерту було винесено наступні питання:

  • Тип та марка фотоапарата;
  • Характеристика фотоапарата та його специфічних особливостей, можливі дефекти;
  • Фокусна відстань фотоапарата;
  • Кваліфікація фотографа та умови в який здійснювалася зйомка;
  • Чи одним фотоапаратом експоновані обидві плівки.

Результати дослідження довели, що зйомка дійсно проводилася за допомогою одного фотоапарата. При вивченні знімків судовий експерт помітив дефект кадрової рамки, проте зазначив, що це не суттєво вплинуло на загальну якість світлин. «Всі знімки проведені з більше-менше правильною витримкою, що свідчить про вміння фотографа використовувати апарат. На деяких знімках апарат був поставлених криво, проте на підставі цих даних важко судити про кваліфікацію фотографа, бо подібні дефекти знімків могли бути викликані випадковими причинами», – зазначалося у висновку експертизи.

Для довідки: експерт, що проводив дослідження – Микола Миколайович Зюскін, відомий криміналіст і фотохімік, кандидат технічних і юридичних наук. Вся його трудова діяльність пов’язана з Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз. Працював спочатку техніком, потім науковим співробітником, а з 1934 року став завідувачем секції (згодом відділу) судової фотографії.

Автор численних праць в галузі наукової і судової фотографії, судової балістики і трасології, експертизи документів: «Новий метод ідентифікації вогнепальної зброї» (1947), «Фотометричний метод у трасології» (1949), «Про деякі методи поводження фотографічного зображення» (1952), «Метод копіювання при дослідженні штрихів на документах» (1960), «Електролітичний спосіб обробки фотографічних шарів» (1961), «Фотографічні та фізичні методи дослідження речових доказів» (1962) тощо.