Особливості проведення ґрунтознавчої експертизи

Поділитися на facebook
Поділитися на telegram
Поділитися на twitter
Поділитися на email
Поділитися на print

Терміном «ґрунт» в українській мові визначаються два поняття: в інженерній геології та інженерному ґрунтознавстві — узагальнена назва різних гірських порід, які є основою чи матеріалом для будівництва доріг, мостів, будинків тощо, та загальновідоме поняття агроґрунтознавства — природна (чи штучна) суміш мінеральних часток ґрунтотвірних порід і специфічних органічних речовин з різною кількістю води і повітря, що здатна забезпечувати життя рослин, яка утворює поверхневий шар суші земної кори.

Слід зазначити, що у сільськогосподарському виробництві поняття землі як предмета і засобу виробництва значно ширше, ніж поняття ґрунту, оскільки включає комплекс факторів природного середовища, а в широкому розумінні земля — це будь-яка ділянка земної поверхні, всі землі незалежно від їх цільового призначення, господарського використання та відмінностей у правовому режимі.

У рамках судової ґрунтознавчої експертизи вивчаються об’єкти ґрунтового, ґрунтово-мінерального чи ґрунтово-техногенного походження (ґрунти, гірські породи природного чи штучного походження, в тому числі деякі будівельні матеріали — глини, піски, каміння, шлаки, крейда, гіпс, цегла чи будівельні розчини, одо містять пісок, крейду тощо). Експертні дослідження подібних об’єктів проводяться з метою встановлення різноманітних фактичних даних (обставин) у конкретній справі.

Основними завданнями експертів КНДІСЕ під час проведення ґрунтознавчої експертизи є виявлення на предметах-носіях мікронашарувань (часток) ґрунтового походження, визначення їх природи, установлення спільної родової (групової) належності з наданими зразками, установлення походження ґрунту на предметах-носіях з певної ділянки місцевості (іншого місця події), а також установлення механізму утворення ґрунтових нашарувань.

Практика фахівців Київського НДІСЕ свідчить про те, що на вирішення найчастіше виносяться наступні питання:

  1. Чи є нашарування ґрунту (об’єктів ґрунтово-мінерального походження) на предметі-носії (зазначається, на якому саме)?
  2. Чи мають порівнювані об’єкти (нашарування на предметі-носії та ґрунт з місця події) спільну родову (групову) належність?
  3. Чи походять дані нашарування (зазначається, які саме) з певної ділянки місцевості?
  4. Який механізм утворення нашарувань ґрунту?
  5. Яка характеристика місцевості, з якої походять нашарування ґрунту на об’єктах-носіях?

Відповідно до затвердженої Міністерством юстиції України «Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень» при підготовці і призначенні ґрунтознавчої експертизи слід дотримуватись таких правил:

  • при дослідженнях ґрунтових об’єктів з метою встановлення їх походження з певної ділянки місцевості для порівняння направляються зразки ґрунту з місця, де за припущенням органу (особи), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), знаходився предмет-носій (місце виявлення трупа, слідів взуття тощо), та інших місць у межах ділянки, яка ідентифікується. Крім того, слід надавати контрольні зразки із суміжних ділянок, аналогічних і таких, які відрізняються від тієї, яка ідентифікується, наприклад із сусіднього поля, яке засіяно іншою культурою, з ділянки, яка має інший характер рослинності, інший профіль тощо;
  • відбір зразків проводиться з урахуванням особливостей ділянки, яка ідентифікується;
  • якщо ділянка має відносно однорідну поверхню, то відбираються чотири-п’ять індивідуальних зразків з поверхневого шару місця контакту предмета-носія з ґрунтом і не менше двох контрольних зразків із суміжних ділянок (змішаних з 4 – 5 пробами, відібраними в радіусі 2 – 5 м);
  • зразки відбираються з поверхневого шару ґрунту на глибині не більше 5 см масою 100 – 150 г і упаковуються в паперові пакети;
  • якщо ділянка являє собою западину (яр, канаву, яму тощо), зразки відбираються з дна і різних генетичних горизонтів стін, відкосів, а контрольні – з поверхні ґрунту біля западин та із суміжних ділянок місцевості;
  • усі зразки висушують на повітрі та поміщають у пакети;
  • з питань відбору зразків, якщо є така необхідність, слід проконсультуватися з експертом (спеціалістом) або запросити його для участі в цій дії;
  • до документа про призначення експертизи (залучення експерта) слід додати протокол огляду місця події з планом-схемою. Якщо огляд предметів-носіїв ґрунту оформлено окремим протоколом, він також додається. Важливо, щоб у наданих експерту матеріалах були позначені місця відбору зразків ґрунту. Крім того, слід надати довідки про метеоумови та характер використання об’єктів з нашаруваннями ґрунту в період від часу події до часу відбору зразків та призначення експертизи (залучення експерта). Якщо в цей період на місці події проводились роботи, які могли змінити характеристики ґрунту (перекопування, будівельні, вантажні та інші роботи, унаслідок яких на ґрунті могли залишитись сторонні домішки), про це також слід повідомити експерта;
  • кожний предмет, на якому виявлені нашарування ґрунту, упаковується окремо. До упаковок зразків має прикріплюватись бирка із зазначенням його номера і місця його вилучення. Останні дані слід узгоджувати з планом-схемою місця події.

Фахівці КНДІСЕ допомагають громадянам вирішити проблемні питання, пов’язані з різними видами експертних досліджень. Детальнішу інформацію про всі види досліджень, можна знайти у розділі експертна діяльність.

Можливо вам буде цікаво: