Щороку в Україні трапляються сотні тисяч пожеж. Але мало загасити полум’я, потрібно ще встановити причину загорання. Саме такі дослідження проводять експерти Київського науково-дослідницького інституту судових експертиз

Щодо сучасного стану та особливості проведення пожежно-технічних видів досліджень в інтерв’ю одному із провідних українських телеканалів розповів завідувач відділу досліджень з питань безпеки життєдіяльності, пожежно-технічних та електротехнічних досліджень Київського НДІСЕ, Олександр Шмерего.

Пожежно-технічна експертиза – один з найскладніших видів досліджень, адже спеціалісти у цій галузі повинні мати знання у сфері фізики, хімії, термодинаміки, електротехніки, матеріалознавства, особливостей гасіння пожеж. Крім того, фахівці працюють в умовах, коли відновити початковий стан об’єкту, на якому виникла пожежа фактично не можливо.

Як зазначив експерт: «Якщо більшість експертів працює з матеріалом, який має слідову інформацію або якісь зміни відносно первинного стану, то в пожежній експертизі в більшості випадків ми маємо практично згарище».

Завдання пожежно-технічної експертизи полягає у визначені обставини та механізму виникнення пожежі, вивчення протипожежного стану та відповідність об’єкту нормативним нормам.

За словами Олександра Шмерего, сфера застосування цієї експертизи постійно збільшується, адже виникають нові питання, на які експертиза має можливість надати відповідь і встановити факти. Відповідно і розвивається науково-технічний прогрес в Україні.

Проведення експертизи призначається у тих випадах, коли є постраждалі, внаслідок чого відкривається кримінальне провадження. Втім, процес призначення експертизи може займати до пів року, внаслідок чого встановити фактичну причину займання, стає складним завданням, адже експерт не володіє всіма потрібними даними. Окрім того, дедалі частіше причиною пожежі вказують займання електропроводки, навіть до проведення експертизи.

«Це вже як складова тенденція напрацювання на пожежі, так простіше та в більшості випадків усіх влаштовує. Слідству не потрібно розбиратися чи був вчинений підпал. Маючи на руках документи, що там було коротке замкнення проводки, цього не роблять. Більше того, навіть не реєструється кримінальне провадження, щоб повною мірою розібратися в обставинах», – вказує Олександр Шмерего.

На думку експерта, важливим чинником, у більшості пожеж є недотримання нормативних норм. В Україні з кожним роком збільшуються вимоги щодо протипожежного стану, у деяких випадках це необґрунтовано. В наслідок чого протипожежні норми на об’єктах не виконуються.

«Все зводиться до того, що можливо ці питання вирішити «за домовленістю» і всі сторони такого процесу залишаються задоволені. Візьмемо для прикладу останній жахливий випадок загибелі людей в будинку для літніх людей у Харкові. Звісно було приміщення, яке не відповідало вимогам, це очевидно! Але як так трапилося, що його ніхто не перевіряв… Тут повинні виконувати свою роль державні органи, які мають слідкувати за подібними об’єктами.
Сьогодні, після цієї страшної події, перевіряються всі будинки де знаходяться літні люди. Але не маємо механізмів вирішення ситуації, у випадках, коли вони не відповідають жодним нормам, адже не можна просто залишити людей на вулиці. Повинні бути державницькі проекти, які б забезпечували пожежну безпеку, в тому числі для людей, які потребують догляду й особливої підтримки»,
 – підкреслює Олександр Шмерего.

Шлях до скорочення подібних випадків полягає у налагодженій та скоординованій роботі наглядових і владних органів, які завчасно будуть виявляти факти порушення протипожежних норм. Крім того можна перейняти досвід розвинутих країн та запровадити систему страхування майна:

«В цілому, на жаль, повністю уникнути пожеж неможливо, але можна скоротити їх кількість. Для цього, потрібен комплекс заходів – забезпечити вчасне прибуття протипожежних підрозділів, приділяти особливу увагу до багатоповерхових будинків. Не допускати до введення в експлуатацію об’єктів, що не відповідають протипожежним нормам. Впровадити систему страхування. Тоді працюватиме механізм саморегуляції – чим менше залучено до контролю протипожежного стану контролю та автоматики, персоналу – тим більше потрібно заплатити страховий внесок і навпаки Ці та інші моменти загалом прописані в правилах пожежної безпеки України і якщо їх дотримуватись можна значно зменшити вірогідність виникнення пожежі.», – резюмував Олександр Шмерего.