На запит загальнонаціональної правової газети «Юридичний вісник України» заступник директора Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Наталія Нестор поспілкувалась з шеф-редактором видання Віктором Ковальським та розповіла про актуальні питання судової експертизи України.
Текст публікації:
«A priori відомо, що дослідження експерта на основі вияву спеціальних знань про об’єкти, явища, певні процесів, окремі процедури. Вони досліджуються в контексті фактичних обставини справи, яка перебуває у провадженні уповноважених органів. Більше того вважалося, що це «цариця доказів», адже набуває переконливого значення щодо існування об’єктивного стану речей. Хоча за своєю сутністю судова експертиза є лише однією з різновидів експертизи, що відбувається як спеціальне дослідження. І на самому ділі судова експертиза перетворюється в опосередкований засіб доказування. В тім призначення експертизи перетворилося на досить важливу процедуру. Хоча оцінювання результатів експертизи складає більш важливу, іноді болісну процедуру не лише для особи, що уповноважена процесуальним законом особа. Існує багато видів експертиз. Нас у першу чергу цікавить обов’язкове її призначення у кримінальному, цивільному, господарському, адміністративному судовому процесі, у справах про адміністративні правопорушення, а також у виконавчому провадженні.
Так, зовсім нещодавно у справі міського голови Одеси Геннадія Труханова суд визнав недопустимими низку доказів, зокрема, експертизу щодо вартості будівлі, за яку Одеська міськрада, за версію слідства, заплатила у два рази дорожче. На думку адвокатів експерти збирали докази, які взагалі заборонено експерту робити, а огляд місця події проведений з істотним порушенням, адже сама експертиза є похідним вже від цієї процесуальної події операцією. Захист стверджує, що визначити ринкову вартість в умовах нестабільного ринку неможливо і що відсутня методична база для експертів щодо визначення ринкової вартості. Крім того, захист вважає, що треба було проводити судово-економічну експертизу, яка визначає адекватну суму заподіяної шкоди, про те у матеріалах справи йдеться про будівельно-технічну та оціночну-будівельну експертизу. Слідчі ж Спеціалізованої антикорупційної прокуратурі вважають експертизу вартості вкрай важливим для справи доказом, який суд не може не враховувати. Сьогодні нашим співрозмовником з цих важливих питань є заступник директора Київського науково-дослідного інституту судової експертизи з наукової роботи, кандидат юридичних наук Наталія Володимирівна Нестор.
Зовсім недавно відбулося святкування Дня судового експерта з чим редакція поздоровляє всю спільноту експертів, що складає чималий загін високоосвічених людей. Почнемо одразу ж з питання, що хвилює зараз всіх. Відхилення судом результатів експертизи в справі Г. Труханова – це нормальний випадок чи екстраординарна подія, на вашу думку?
Не можу це назвати ні тим, ні іншим. Робота експертів полягає не в оцінці, а в дослідженні, аналізі, в формуванні об’єктивних висновків. Загалом оціночна діяльність не характерна для експерта, відповідно до чинних нормативно-правових актів оцінка висновку експерта проводиться за загальними правилами оцінки доказів, і жоден доказ, в тому числі і висновок експерта не має наперед встановленої сили. Наш інститут проводив судову експертизу і я можу запевнити, що вона є обґрунтованою, правильною, та відповідає всім нормам чинного законодавства, а також і те, що її проводили кваліфіковані судові експерти, фахівці своєї справи. Проте в даному випадку є ще апеляційна та касаційна інстанція, які можуть змінити рішення суду першої інстанції або залишити його в силі, час покаже.
Учасники судового процесу звикли зважувати на результати експертизи, але оцінювати або інтерпретувати їх має право виключно суд, чи не так?
Так, у суду є така компетенція. Але мушу нагадати вимоги ст. 94 КПК України, у якій йдеться про те, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення. І жоден доказ не має наперед встановленої сили. І крапка.
Кількість видів судових експертиз постійно змінюється. А скільки видів експертиз загалом може проводити КНДІСЕ?
Наш інститут виконує 96 видів експертиз. Серед яких військова, біологічна, експертиза зброї, трасологічна, вибухо-технічна, економічна, екологічна, пожежно-технічна, комп’ютерна -технічна, товарознавча тощо. Це величезний арсенал спеціальних знань, технологій дослідження, людського досвіду та фаховості наших експертів.
Які судові експертизи є так би мовити найдорожчими, а які є найнеобхідними, на Вашу думку?
Все залежить від кількості експертогодин витрачених експертами для проведення судової експертизи чи експертного дослідження. Якщо експертиза містить в собі багато об’єктів дослідження, наприклад, то і експертогодин витрачається більше, відповідно і вартість дорожчає.
Відповідно до Наказу Міністерства юстиції України вартість однієї експертогодини у 2019 році становить 157 грн.
Щодо найнеобхідніших, то всі види експертиз є необхідними, так як тільки експерти володіють спеціальними знаннями для вирішення тих чи інших питань, що є предметом експертиз.
В державі існує низка експертних установ, в тому числі приватних. Чи виникає між ними конкуренція або все вирішується, так би мовити, по закону?
Відповідно до ст. 7 ЗУ «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи, а в інших випадках – також судові експерти, які не є працівниками зазначених установ, та інші фахівці (експерти) з відповідних галузей знань.
Основним моментом, на який я б воліла звернути увагу читача, є компетенція експерта, його спеціальні знання, адже судова експертиза – це дослідження матеріальних об’єктів, явищ, процесів експертом на основі спеціальних знань. Тобто, особа повинна володіти відповідним рівнем кваліфікації та компетенції, щоб бути судовим експертом та надавати експертний висновок.
Говорячи про конкуренцію, я б хотіла наголосити, проте що, як судові експерти державних спеціалізованих установ так і приватні експерти повинні в першу чергу думати не про конкуренцію, а про кваліфікованість свого висновку, дотримані норм законодавства, та спільно працювати на благо забезпечення справедливого правосуддя в Україні, удосконалені норм чинного законодавства, розширені прав та гарантій експертів.
Можливо комусь вигідно розпалювати ворожнечу та конкуренцію між приватними експертами та експертами державних спеціалізованих установ, проте я б закликала вищезазначених експертів і до взаємодії, тому що роботи вистачає всім.
Хоча іноді трапляються випадки наявних протилежних висновків приватного експерта та експерта державної спеціалізованої установи, проте тут суд, як арбітр, виносить своє рішення, приймаючи до уваги відповідний висновок чи відхиляючи його.
КНДІСЕ є провідною науково-експертною установою, що проводить і наукові і експертні дослідження, в тому числі з зарубіжними партнерами. Як складаються зв’язки з європейськими партнерами, скажіть будь-ласка?
В цьому сенсі у нас накопичений величезний досвід і ми постійно розширюємо міжнародні зв’язки. У 2017 році КНДІСЕ став першим в системі Міністерства юстиції України інститутом який став членом Європейської мережі інститутів криміналістики (ENFSI), ми є учасниками європейських робочих груп експертів по різним видам експертиз. КНДІСЕ постійно приймає участь у міжнародних конференціях, круглих столах, програмах обміну досвідом , так наприклад КНДІСЕ у 2018 році був єдиним представником від України на судово-практичній конференції криміналістів, яка відбувається раз в 3 роки та збирає фахівців зі всього світу, у 2019 році КНДІСЕ став першим та єдиним інститутом, не поліцейської направленості, який бере участь в програмі обміну досвідом CEPOL. Також ми співпрацюємо з рядом інших міжнародних організацій, установ тощо. Я дуже пишаюсь високою кваліфікацією наших експертів, і тим що нам є чим поділитися з колегами з інших країн, та приємно здивувати їх нашими новаціями у дослідженнях.
У будь-якій справі персонал експертів – це професійна основа важливої інституції. Розкажіть про реальний склад персоналу, про його досягнення і, можливо, чого не вдається досягнути?
Коли я прийшла до КНДІСЕ, то працюючи разом з нашими експертами переконалася у висловлювані Конфуція, який сказав: «Обери професію, яку ти любиш і тобі не прийдеться працювати ні дня у житті». Експерти КНДІСЕ є потужними спеціалістами закоханими у свою працю, не дивлячись на те, що в інституті працюють експерти різних професій, але всіх нас об’єднує судова експертиза.
Найбільш великим досягненням нашого інституту є люди, які тут працюють. Співробітники проходять стажування, навчання, приймають участь в семінарах, тренінгах, постійно самовдосконалюючись Без цього в сьогоденних умовах просто неможливо працювати.
Наш професійний склад експертів це інтелектуальний капітал, який ми намагаємося підтримувати та посилювати. В інституті працює близько 400 осіб, з яких є і кандидати наук, доктори наук, але вагомим показником є кваліфікація експерта, тобто його професійний статус.
Говорячи про досягнення інституту, необхідно сказати про технічні можливості, завдяки ініціативі нашого директору, було закуплена нове, сучасне обладнання для проведення експертиз.
Говорячи, проте чого поки, що не вдалося досягти, то це гідної оплати праці судових експертів, хоча підвищення оплати праці відбулося в судовій сфері, правоохоронній тощо, на сьогодні вона становить в середньому, приблизно дев’ять тисяч гривен у місяць, хоча в ст. 18 ЗУ «Про судову експертизу» передбачено, що посадові оклади повинні становити не менше 10 розмірів прожиткового мінімуму, але дія даної статі вже 2 рік призупиняється Верховною Радою України.
В нас, правда, передбачені доплати за знання іноземної мови, науковий ступінь, премії.
Чи суттєво відрізняється процедура проведення експертиз у різних видах судових проваджень з точки зору технології?
У різних видах судових проваджень є своя специфіка призначення і проведення експертиз, яка визначається ЗУ «Про судову експертизу» та процесуальними кодексами України.
Загалом можна виокремити спільні риси, наприклад вимог до експерта, адже в будь-якому випадку експерт надає висновок від свого імені і несе за нього відповідальність. Він же повинен забезпечити збереження об’єкта експертизи. Якщо експертиза пов’язана з повним або частковим знищенням об’єкта експертизи або зміною його властивостей, то експерт має одержати на його проведення відповідний дозвіл тощо.
І останнє питання до Вас, яким бачите його майбутнє?
Як кажуть, необхідно дуже серйозно відноситися до майбутнього, бо саме в ньому ми проводимо решту життя. Серед стратегічних цілей, це підвищення рівня оплати праці експертам, розвиток науки, міжнародного співробітництва, придбання нового обладнання, розширення зон обслуговування інституту.
В межах моїй компетенції є питання розвитку інституту як науково-дослідної інституції. Споглядаючи на досягнення таких видатних вчених, які працювали в КНДІСЕ, як В.К. Лисиченко, В.Г. Гончаренко, М.Я. Сегай та інші, твердо можна стверджувати, що ми повинні продовжувати славетні традиції нашого закладу, та бути флагманом у криміналістиці та судовій експертизі.
А без пафосу можу сказати, що в Україні недостатньо приділяється уваги розвитку криміналістики. Скорочується кількість годин у навчальних закладах з відповідної дисципліни. За останні роки, видано всього декілька підручників, які вимагають скорішого оновлення. Професійна підготовка суддів, слідчих, прокурорів потребує постійного посилення, адже іноді в документах про призначення експертиз можна віднайти відверті помилки. А інститут в цих умовах наче криголам торує свій шлях, серед криги , бо ми знаємо що нас очікує. І своєю працею доводимо, що йдемо вірним шляхом. Сподіваємося, що і наступні роки стануть для інститут ще більш продуктивними та насиченими на досягнення.
Дякуємо за цікаві і змістовні відповіді. Питання задавав Віктор Ковальський.»
