17 листопада стартувала робота ювілейної Десятої міжнародної конференція з питань інституційної розбудови, мета якої полягає в обговорення інституціональних і правових засад ефективного використання інструментів Twinning, TAIEX та програми SIGMA. Також у рамках заходу учасники дискутують на тему удосконалення системи державного управління та реалізації реформи державної служби в країнах ініціативи Європейського Союзу, включаючи Азербайджан, Білорусь, Вірменію, Грузію, Молдову та Україну.
Традиційно, для учасників захід відкриває можливість здійснити обмін досвідом і кращими практиками проведення інституціональних реформ та реформування державної служби в умовах європейської інтеграції.
Варто відзначити, що ініціатива Європейського Союзу Twinning полягає в обміні досвідом та наданні допомоги з питань державного управління та адаптації національного законодавства до законодавства ЄС, інструмент технічної допомоги та обміну інформацією TAIEX надається Європейською Комісією з метою розбудови інституціональної спроможності, наближення національного законодавства до законодавства ЄС, його імплементації та подальшого ефективного використання, в свою чергу програма SIGMA – один із найпрестижніших аналітичних центрів ЄС, який було започатковано 1992 року за ініціативи Організації економічного співробітництва та розвитку і ЄС.
Київський НДІСЕ наразі проводить активну політику у сфері євроінтеграції шляхом розширення міжнародного співробітництва за допомогою зазначених інституцій, а також роботи по вступу до Міжнародної європейської мережі судово-експертних установ (European Network of Forensic Science Institutes – ENFSI).
До уваги учасників конференції Олександр Рувін представив діяльність Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України у розрізі гармонізації українського та європейського законодавства у сфері судової експертизи.
«Останнім часом спостерігається суттєве посилення діяльності органів державної влади, спрямованих на досягнення стратегічної мети України – вступ до Європейського Союзу. Значна частина цієї роботи стосується правової сфери, оскільки без відповідності правової системи України правовій системі ЄС кінцева мета не може бути досягнута. Необхідно звертати увагу не тільки на рівень відповідності українського законодавства законодавству ЄС за формою і змістом, але також і на органічну відповідність українського законодавчого масиву європейським нормам і стандартам, що знаходить свій вияв через правозастосовну практику, розвиток методів тлумачення нормативно-правових актів, застосування принципів права ЄС в українських судах, зміцнення незалежності української судової системи, а також забезпечення ефективності застосування адаптованого законодавства», – доповів Олександр Рувін.
