Вивчення об’єктів рослинного і тваринного походження є важливим і актуальним завданням, оскільки різноманіття рослинного й тваринного світу оточує людину в її повсякденній діяльності. Відповідні дослідження проводяться в рамках біологічної експертизи. Судові експерти, володіючи спеціальними знаннями, досліджують:
- листя, стебла, квіти, сіно, солому, кору, деревину, коріння, плоди, насіння, зерно, спори, пилок тощо;
- похідні шкірних покривів тваринного походження (волосся, пір’я, луска тощо);
- продукти перероблення рослинних та тваринних організмів (корми для тварин та птахів, борошно, шматки хутра та шкіри тощо);
- продукти життєдіяльності рослинних і тваринних організмів.
Основними завданнями, які вирішує біологічна експертизи – це установлення належності об’єктів тваринного та рослинного походження до конкретного біологічного роду, родини чи виду, а також виявлення мікрооб’єктів зазначеного походження в будь-якій масі або на предметах обставини місця події (предметах-носіях); установлення спільної родової (групової) належності декількох порівнюваних об’єктів; установлення належності об’єктів біологічного походження до одного цілого; визначення біологічних характеристик стану об’єкта, у тому числі зернових та зернобобових культур (стадії розвитку організму, причин та часу змін його стану, механізму пошкодження тощо); установлення належності об’єктів рослинного походження до наркотичних засобів.
Особливості судово-біологічної експертизи як синтезуючого утворення дістають вияв при взаємодії наук, які є фундаментальною основою біології, з іншими галузями знань природничого та правового профілю: з одного боку – біохімії, біометрії, генетики, біогеографії тощо, а з іншого – кримінального та цивільного права і процесу, криміналістики, судової експертизи.
В інструкції Міністерства юстиції України про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень до орієнтовного переліку вирішуваних біологічною експертизою питань, входять наступні пункти:
- Яка природа даного об’єкта? Якщо він біологічного походження, то яка його таксономічна належність?
- Чи є на предметі-носії (зазначається, якому саме) мікрооб’єкти (частки) біологічного походження? Якщо є, то яка їх таксономічна належність?
- Чи мають дана маса (наприклад, зерно в мішку, вилучене в особи) та зразки, вилучені в конкретному місці (наприклад, зразки зерна з певного сховища), спільну родову (групову) належність?
- Чи відповідають зразки зернових (зернобобових) культур, що надані на дослідження, вимогам ДСТУ за показниками: масова частка білка; масова частка сирої клейковини; якість клейковини; число падіння; вологість; сміттєва та зернова домішки; сажкове зерно; маса 1000 насінин (зерен) (натура)?
- Чи відповідають зразки зернових (зернобобових) культур, що надані на дослідження, за їх характеристиками умовам контракту на постачання?
- Чи є дані об’єкти частинами одного цілого (наприклад, гілля та стовбур, дві частини листка рослини тощо)?
- Чи могли за певний строк статися ті або інші зміни в розвитку рослинного (тваринного) об’єкта (чи могла рослина за певний час вирости до наявних розмірів, чи могла комаха за певний час досягти стадії розвитку, у якій вона була виявлена, тощо)?
- Яка давність заселення трупа знайденими на ньому комахами (личинками комах)?
- Чи є волосся, знайдене на предметі-носії (указується, на якому), волоссям людини (тварини)? Якщо це волосся тварини, то чи має воно спільну родову (групову) належність до волосся даної особини?
- Який вік рослини, її частин?
- Чи належить дана рослина (подрібнені частки рослини) до таких, що містять наркотичні речовини? Якщо так, яка її таксономічна належність?
- Чи складали раніше дані зразки наркотичних засобів одну масу?
- Чи мають дані зразки наркотичних засобів спільну родову (групову) належність (за способом виготовлення, місцем вирощування тощо)?
У рамках біологічної експертизи встановлюється також приналежність хутра до певного виду, у тому числі у складі готових виробів – шуб, дублянок та ін.
Готуючи матеріали для дослідження, громадянам слід дотримуватись певних правил.
1. Якщо досліджувані об’єкти та об’єкти для порівняльного дослідження мають великі об’єми або маси, вони направляються експертові у вигляді зразків.
2. Зразки сипких мас (зерно, борошно тощо) відбираються у вигляді середніх проб. Відбираючи зразки волосся з волосяного покриву тварин, слід виривати (вичісувати) їх з різних частин тіла (спини, шиї, ніг, боків, черева і, зокрема, у зоні пошкодженої частини тіла) по 50 – 100 волосин з кожного місця.
3. Якщо досліджується сіно або солома, то їх зразки повинні мати масу в межах 0,5 – 1 кг. Відібрані зразки загортають у папір, не придавлюючи та не згинаючи стебел.
4. Місця на предметах-носіях, де знайдені плями або сліди біологічного походження, слід закрити чистим папером, закріпивши його краї на предметі. Так само діють, коли сліди в процесі слідчого огляду не виявлені, але їх наявність у певному місці припускається.
5. Якщо предмет-носій надати експерту немає змоги, йому слід надати можливість оглянути цей предмет чи провести його дослідження за місцеперебуванням.Детальнішу інформацію про проведення певного виду експертиз Ви завжди можете звернувшись за консультацією до експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз. Крім того, повний перелік різних видів досліджень можна знайти у розділі «Експертна діяльність».
