Логотип КНДІСЕ

Київський науково-дослідний інститут судових експертиз

Знання, об'єктивність, істина

language
Пошук
Close this search box.

Біологічна експертиза

Предмет судово-біологічної експертизи

Предмет судово-біологічної експертизи – фактичні дані ідентифікаційного, класифікаційного, діагностичного та ситуаційного характеру, що встановлюються за допомогою комплексу знань у галузі біології відносно об’єктів рослинного й тваринного походження та стосуються предмета доказування в кримінальних або цивільних справах.

Біологічна експертиза має два напрями експертних дослідження:

  • дослідження об’єктів рослинного походження;
  • дослідження об’єктів тваринного походження;

Об’єкти біологічної експертизи

Об’єктами судово-ботанічної експертизи виступають частки деревних, чагарникових і трав’янистих рослин (корені, кореневища, листя, стебла, квітки, насіння, плоди, кора, деревина, волокна), водорості, тирса, стружка, частки дерев’яних предметів, сіно, солома, мох, тютюн і тютюнові вироби, рослини, що містять наркотичні речовини, та інші об’єкти рослинного походження.

Об’єктами судово-зоологічної експертизи виступають фрагменти органів, тканин ссавців, птахів, риб, продукти їх життєдіяльності, а також комахи. Об’єкти тваринного походження – похідні епідермісу шкіри тварин (волосся), птахів (пір’я і пух), риб (луска); тканини тварини, птахів і риб (шкіра, кістки, хрящі тощо); комахи та їх фрагменти; продукти життєдіяльності тварин, птахів і риб – часто є елементами речової обстановки події злочину, виявляються в комплексі з іншими матеріальними слідами правопорушень. Волосся тварин, наприклад, при розслідуванні злочинів проти особи зустрічаються разом із текстильними волокнами одягу; при дорожньо-транспортній пригоді поряд із волоссям виявляються частки лакофарбових покрить, скла, сліди пально-мастильних матеріалів тощо.

Об’єкти судово-біологічної експертизи специфічні, їм притаманні відносна сталість, виключне розмаїття елементів зовнішньої та внутрішньої будови, серед яких є комплекс ознак, що постійні, стабільні, характерні для певних таксономічних градацій і можуть бути виявлені на частинках дуже малих розмірів. Крім того, цим об’єктам характерна відтворюваність ознак, здатність зберігати свою будову й після відділення від цілого організму. Зазначені особливості дозволяють вирішувати класифікаційні завдання.

Біологічні об’єкти здатні проявляти присутню їм мінливість залежно від умов життя, що були в процесі формування того, чи іншого організму, його життєдіяльності. Біологічні об’єкти можуть реагувати на вплив різних чинників, у тому числі пов’язаних з подією. Усе це дає можливість одержання інформації для вирішення ідентифікаційних, діагностичних і ситуаційних (ситуативних) завдань.

Завдання біологічної експертизи

Нині в експертній практиці завдяки наявним науковим розробкам розв’язуються завдання зі встановлення належності конкретному роду, виду. Віднесення до таксономічних угрупувань нижче виду утруднено через малі кількості об’єктів, змінення їх первісного стану.

Для біологічної експертизи вирішення класифікаційних завдань зводиться до встановлення природи об’єкта й таксона, при котрих, як правило, виявляються властивості біологічних об’єктів, що виражаються в зовнішньоморфологічних, анатомічних (гістологічних і цитологічних) ознаках, причому з-поміж власних ознак об’єктів, визначення належності до конкретної природно-біологічної групи або до групи більш вузької специфікації.

Класифікаційним завданням належить головна роль у судово-біологічній експертизі. Ідентифікаційні завдання судово-біологічної експертизи вирішуються в процесі ототожнення об’єкта за його матеріально фіксованими відображеннями – установлення загальної таксономічної належності на підставі вивчення класифікаційних (таксономічних) ознак порівнюваних об’єктів, а потім – загальної групової належності, індивідуально-конкретної тотожності (належності до загального джерела походження об’єктів; належності об’єкта до єдиної маси, єдиного цілого, конкретного екземпляра рослини, особі тварини, факту контактної взаємодії).

Першим етапом вирішення ідентифікаційних завдань є встановлення загальної таксономічної належності на підставі вивчення класифікаційних (таксономічних) ознак порівнюваних об’єктів.

При дослідженнях класифікаційного характеру в процесі вирішення ідентифікаційних завдань обов’язково має місце порівняльне дослідження об’єктів один з одним (їх кількість не менше двох – об’єкт, що ідентифікує, та той, що ідентифікується) і встановлюється, чи мають об’єкти загальну таксономічну належність, чи належать до однієї групи; таксон і група, як правило, при цьому не задані. Це є основним критерієм для диференціації таких досліджень.

Наступним етапом ідентифікації є встановлення загальної групової належності об’єктів – віднесення порівнюваних об’єктів до однієї групи на підставі ідентифікаційних ознак, що є складовим елементом завдань установлення єдиного джерела походження, належності до єдиної маси, єдиному цілому, а також завдань індивідуалізації та ідентифікації особини (об’єкта). З урахуванням специфіки досліджуваних об’єктів (обмежений набір ідентифікаційних ознак) визначення загальної групової належності може стати кінцевим етапом ідентифікаційних досліджень, коли встановлення індивідуально-конкретної тотожності є неможливим.

Ситуаційні (ситуалогічні) завдання за своєю природою є близькими до діагностичних. Діагностичні завдання, пов’язані з аналізом ситуації в цілому, коли об’єктом дослідження виступає система подій, називають ситуаційними (ситуалогічними) і часто розглядають як окрему групу.

Стосовно судово-біологічної експертизи при розв’язанні ситуаційних (ситуалогічних) завдань проводяться дослідження, пов’язані з відтворенням обстановки й обставин події злочину. У багатьох випадках розв’язання ситуаційного (ситуалогічного) завдання судово-біологічної експертизи пов’язано зі встановленням факту контактної взаємодії, що, як правило, має комплексний характер (проводяться трасологічна, матеріалознавча, ґрунтознавча експертизи).

До найбільш типових завдань діагностичного характеру належить: установлення виду впливу (хімічний, механічний, біологічний) на біологічний об’єкт;характеру та способу відділення його частини від цілого, утримання на поверхні іншого об’єкта-носія; встановлення наявності й причин пошкодження біологічного об’єкта.

Найбільш поширеними завданнями діагностичного характеру судово-біологічної експертизи є: визначення часу вчинення конкретних дій (подій) за специфічними змінами біологічних об’єктів відповідно до біологічних закономірностей, установлення стану об’єкта, визначення причинно-наслідкових зв’язків.

Слід зазначити, що останніми роками значно розширилося коло об’єктів дослідження та питань, що ставляться на вирішення експертам. Так, в експертній практиці виникають завдання, пов’язані з установленням причини загибелі дерев, причини та ступеня руйнування дерев’яних конструкцій, стосовно безпеки життєдіяльності, завданої матеріальної шкоди тощо. Так, однією з найбільш важливих причин пошкодження деревини є діяльність комах-ксилофагів, тобто комах, які живляться й розвиваються в деревині деревно-чагарникових сортів рослин.

Можуть бути вирішені також питання про придатність деревини до використання, її сортність, причини руйнування дерев’яних конструкція, час зараження деревини комахами-шкідниками (до початку експлуатації деревини або в процесі експлуатації).

Нині досить часто призначаються експертизи за фактами падіння дерев, що спричинило загрозу життю й здоров’ю людей, призвело до заподіяння матеріальних збитків. При цьому розв’язуються діагностичні завдання (установлення стану дерев, наявність їх пошкоджень комахами, грибами, визначення ступеня розкладання деревини) та підзавдання ( установлення стану ґрунту, наявності механічних пошкоджень дерева, його віку, визначення стадії гнильних процесів, установлення характеру впливу наявності труб тепломережі, прокладених перед падінням дерева, у безпосередній близькості від нього, а на деяких ділянках – під кореневою системою тощо) що дає можливість вирішити питання причини падіння дерева. Реконструювати динаміку події за біологічними складовими речової обстановки означає відновити (відтворити) певну систему, обмежену часовими й просторовими рамками конкретного злочину (події), а також матеріальні (біологічні тощо) елементи довкілля, що впливають на механізм і спосіб учинення правопорушення.

Також, в експертній практиці виникають завдання, пов’язані з установленням причини пригнічення рослин у посівах, зміни показників якості зерна при зберіганні, ушкодження садивного матеріалу, овочевих культур при транспортуванні тощо. Тому у ході експертних досліджень у рамках виконання постанов, ухвал залучаються фахівці інших установ відповідних напрямків для проведення комплексних експертиз, пов’язаних із судовими позовами:

  • Через недбале господарювання фермерів, непрофесійним обробітком ґрунту, що спричинює недоотримання урожаю;
  • внесення надмірних доз хімічних добрив та засобів захисту рослин, що спричинює екологічну загрозу;
  • невідповідність насіння вимогам чинних державних стандартів спричинює зменшення кількості та якості бажаного врожаю.

Отже, стосовно судово-біологічної експертизи ситуаційні (ситуалогічні) завдання мають інтеграційний характер і полягають у встановленні механізму взаємодії об’єктів розслідуваної події, забезпечуючи тим самим відтворення досліджуваних (розслідуваних) подій.

Перелік питань судово-ботанічної експертизи

  • Яка природа даного об’єкта? Якщо він біологічного походження, то яка його таксономічна належність?
  • Чи є на предметі-носії (зазначається, якому саме) мікрооб’єкти (частки) біологічного походження? Якщо є, то яка їх таксономічна належність?
  • Чи мають дана маса (наприклад, зерно в мішку, вилучене в особи) та зразки, вилучені в конкретному місці (наприклад, зразки зерна з певного сховища), спільну родову (групову) належність?
  • Чи відповідають зразки зернових (зернобобових) культур, що надані на дослідження, вимогам ДСТУ за показниками: масова частка білка; масова частка сирої клейковини; якість клейковини; число падіння; вологість; сміттєва та зернова домішки; сажкове зерно; маса 1000 насінин (зерен) (натура)?
  • Чи відповідають зразки зернових (зернобобових) культур, що надані на дослідження, за їх характеристиками умовам контракту на поставку?
  • Чи є дані об’єкти частинами одного цілого (наприклад, гілля та стовбур, дві частини листка рослини тощо)?
  • Чи могли за певний строк статися ті або інші зміни в розвитку рослинного об’єкта (чи могла рослина за певний час вирости до наявних розмірів, тощо)?
  • Який вік рослини, її частин?
  • Чи належить дана рослина (подрібнені частки рослини) до таких, що містять наркотичні речовини? Якщо так, яка її таксономічна належність?
  • Чи складали раніше дані зразки наркотичних засобів одну масу?
  • Чи мають дані зразки наркотичних засобів спільну родову (групову) належність (за способом виготовлення, місцем вирощування тощо)?
  • До якого сорту (гібриду) належить надане на дослідження насіння?

Перелік питань судово-зоологічної експертизи

  • Чи є виявлені і вилучені об’єкти волоссям тварин;
  • Чи є на передбачуваних предметах-носіях волосся тварин; – яка родова приналежність волосся;
  • Який спосіб (механізм) відділення волосся, що перевіряється, від носія – їх джерела;
  • Чи немає на волоссі деструктивних змін;
  • Якщо вони є, то в результаті яких дій утворилися; яке джерело походження цього волосся;
  • Чи не мають волосся, що ідентифікується, загальну родову приналежність;
  • Чи не знаходилися предмети-носії, на поверхні яких виявлене волосся, що має загальну родову і групову приналежність, в контактній взаємодії між собою або з конкретним виробом з хутра, або з волосяним покривом певної тварини?

Особливості призначення експертизи

Біологічні об’єкти, що несуть інформацію про подію, можуть перебувати в життєдіяльному стані та підкорятись певним біологічним закономірностям (циклам розвитку, ритмам тощо), які викликають у них незворотні зміни. В результаті відбувається повне зникнення інформації (зміна ознак) чи знищення самих об’єктів (при гнитті, бродінні, ураженні цвіллю чи бактеріями). Тому необхідно доставляти біологічні об’єкти в експертну установу в найкоротший термін.

При вилученні біологічних об’єктів варто уникати:

  • надмірної вологи (просушувати їх при кімнатній температурі аж до зникнення води з поверхні об’єкта);
  • герметизації (тобто неприпустиме пакування живих біологічних об’єктів без доступу повітря);
  • впливу підвищених температур (білки, що входять до складу біологічних об’єктів, денатурують при температурі близько 60 оС).

Якщо доставити біологічний об’єкт в експертну установу в найкоротший термін неможливо, його потрібно законсервувати, тобто зафіксувати в тому стані, в якому він був виявлений: охолодити або заморозити, висушити, розмістити в консервуючу рідину.

На ділянці місця події необхідно відбирати представників усіх рослин та тварин (або частки їх покривів), особливо тих, що могли контактувати з певними предметами.

Роздільне пакування необхідне як для представників ботанічного, так і (особливо!) зоологічного світу (личинки, кладки яєць, комахи, молюски).

Неприпустимо розділяти комплекси біологічних об’єктів, що несуть єдину інформацію, наприклад, один слід. Водночас необхідно вживати заходи для збереження такого комплексу, пакуючи, наприклад, рослину та наявні на ній комахи окремо.

Якість зернової продукції встановлюють агрономи, інженери-технологи. Групову належність встановлює експерт-біолог.

При необхідності дослідження комбікормів та борошна середня проба складає 0,5 кг. Додаються документи про їх склад.

Зразки тютюну та махорки варто вилучати або в повних розфасовках (пачках), розсипом (окремі цигарки, сигарети) або у вигляді сировини масою не менше 5 г. З місця події вилучають весь матеріал. Пакують тютюн та махорку в паперові пакети.