Київський науково-дослідний інститут судових експертиз
03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6
Телефон:(044) 200-29-10
Для ЗМІ:[email protected]

Лінгвістична

АВТОРОЗНАВЧА

Орієнтовний перелік завдань

Авторознавчою експертизою вирішуються ідентифікаційні завдання (щодо ототожнення особи автора тексту), а також діагностичні завдання (щодо умов, особливостей складання тексту, факту викривлення ознак писемного мовлення, місця формування мовленнєвих навичок, рідної мови, освіти автора документа тощо).

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

  • Чи є певна особа автором наданого на дослідження тексту?
  • Чи є певна особа автором декількох різних текстів?
  • Чи є автор та виконавець тексту однією або різними особами?
  • Чи даний текст складений кількома авторами?
  • Які риси соціально-біографічного портрета автора можна встановити за даним текстом?
  • Якою є основна мова спілкування певної особи - автора даного тексту?
  • Яким є місце формування мовленнєвих навичок (рідна мова) певної особи - автора даного тексту?
  • Чи спостерігаються в тексті ознаки, які свідчать про складання тексту автором під впливом будь-яких збиваючих факторів?
  • Чи складено текст документа особою самостійно або під диктування чи його виконано шляхом переписування?
  • Чи складений текст документа зі свідомим перекручуванням ознак писемного мовлення?
Важливо! Під час підготовки матеріалів для проведення авторознавчої експертизи з метою встановлення авторства орган (особа), який (яка) призначив (-ла) експертизу (залучив(-ла) експерта), повинен(на) зібрати вільні, умовно-вільні та експериментальні зразки писемного мовлення особи, яка підлягає ідентифікації. Органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), необхідно позначити кожний зразок, тобто вказати, що це вільний, умовно-вільний або експериментальний зразок писемного мовлення певної особи (вказати її прізвище, ім’я, по батькові), та посвідчити це своїм підписом.

Вільні зразки писемного мовлення – це тексти, складені особою (особами), що підлягає (підлягають) ідентифікації, в обставинах, які не стосуються справи, в якій призначена експертиза, і до її порушення. Такі зразки повинні відповідати досліджуваному тексту:

- за тематичною спрямованістю, мовою, якою його складено, і, по можливості, за часом складання;

- за характером документа, виходячи з його призначення і сфери використання (доповідна записка, особистий лист, скарга, нарис, наукова стаття, коментар тощо);

- за іншими суттєвими обставинами, які могли вплинути на формування ознак писемного мовлення (стан автора, якщо відомо, що автор досліджуваного тексту в період його створення перебував у незвичайному для нього стані, то бажано представити зразки, складені автором в аналогічному стані).

Важливо! Найсуттєвішою вимогою, що пред'являється до вільних зразків писемного мовлення, є достовірність їх походження, тому для встановлення умов створення цих зразків необхідно провести опитування підозрюваного (обвинуваченого) і свідків та зафіксувати його результати в протоколі, а кожний зразок повинен бути посвідчений його автором і слідчим (судом).

Важливим є питання і щодо кількості вільних зразків писемного мовлення, яка є достатньою для вирішення поставленого перед експертами ідентифікаційного завдання. Тут потрібно враховувати наступне:

1) чим менший обсяг досліджуваного тексту, тим більше текстів-зразків необхідно надати для проведення порівняльного дослідження;

2) чим менш співставні (в межах певного функціонального стилю) зразки з досліджуваним текстом за цільовим призначенням, темою, часом складання, характером повідомлення, адресатом, тим в більшій кількості їх потрібно надати.

Загалом експертна практика вказує на те, що якщо в досліджуваному тексті є достатньо за обсягом в інформативному та ідентифікаційному плані мовного матеріалу, то тексти-зразки, складені в тому ж стилі, необхідно надати не менше, ніж на 25-30 аркушах. Разом з тим, слід зазначити, що досить часто на експертизу надаються зразки в значно меншій кількості, але, за рахунок їх співставності за вказаними вище параметрами з досліджуваним текстом, вони є достатніми для ідентифікації автора, а отже саме комунікативна та стилістична однорідність порівнюваних текстів є важливою умовою ефективності ідентифікаційного дослідження.

Умовно-вільні зразки - це тексти, складені особою (особами), що підлягає (підлягають) ідентифікації, в зв’язку зі справою, що розслідується (пояснення, скарги, заяви, допит, усні пояснення тощо), або після порушення справи (після складання тесту, що досліджується), але не спеціально для експертизи.

Експериментальні зразки – це тексти, складені особою (особами), що підлягає (підлягають) ідентифікації, за пропозицією та в присутності слідчого або судді спеціально для проведення судово-авторознавчої експертизи. Перевагою цих зразків є їх достовірність, яка забезпечується тим, що вони виконуються в присутності слідчого (судді), а також можливість виконання їх з врахуванням досліджуваної ситуації письмового спілкування, що забезпечує стилістичну однорідність порівняльного матеріалу з текстом документа, який підлягає дослідженню.

Важливо! Вирішення питань, поставлених перед авторознавчою експертизою, можливе за наявності обсягу досліджуваного тексту орієнтовно не менше ніж 100 слів. Водночас, головним критерієм придатності тексту для експертного дослідження є не його обсяг, а інформаційна значущість.

СЕМАНТИКО-ТЕКСТУАЛЬНА ЕКСПЕРТИЗА ПИСЕМНОГО ТА УСНОГО МОВЛЕННЯ

Орієнтовний перелік завдань

Семантико-текстуальною експертизою вирішуються завдання із встановлення змісту понять, лексичного значення слів або словосполучень, використаних в наданих на дослідження текстах або усних повідомленнях (за їх текстовими відтвореннями), їх стилістичної забарвленості, смислового навантаження, характеру інформації, що міститься в них (чи може така інформація розглядатися як образлива, чи містить вона загрозу конкретній особі (особам) тощо), тобто вирішення питань мовленнєвого характеру, не пов'язаних із встановленням фактичних даних про автора.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

Експерт у галузі семантико-текстуальної експертизи, не виходячи за межі своїх спеціальних знань (базових та отриманих під час спеціальної підготовки), відповідає на питання про наявність чи відсутність висловлювань, які містять заклики до певних дій (вказується, яких саме дій), погрозу, пропозицію, обіцянку або надання, прийняття, спонукання до надання будь-якої вигоди (вказується, яких саме дій) тощо на основі спеціальних знань у галузі мовознавства. Висновок експерта за результатами таких досліджень не є правовою кваліфікацією, а є констатацією об'єктивного змісту тексту з позиції спеціальних знань у галузі семантико-текстуальних експертних досліджень.

  1. Які значення мають слова, словосполучення, фрази, зафіксовані в досліджуваному тексті або повідомленні, промові (вказати конкретно, які саме слова, словосполучення, фрази підлягають дослідженню)?
  2. Яким є об’єктивний зміст досліджуваного словосполучення, речення, тексту, групи текстів, повідомлення, промови?
  3. Чи містяться у тексті (повідомленні, промові) висловлювання, виражені у формі закликів до певних дій (вказати, яких саме)? Якщо так, то чи є ці заклики
  4. публічними та яка їх форма вираження?
  5. Чи міститься у тексті (повідомленні, промові) інформація позитивного або негативного характеру щодо певної фізичної або юридичної особи?
  6. Чи містяться в тексті (повідомленні, промові) висловлювання образливого характеру щодо певної особи?
  7. Чи є висловлювання, в яких міститься інформація негативного характеру щодо певної особи (фізичної або юридичної), фактичними твердженнями або оціночними судженнями?
  8. Чи містяться в тексті (повідомленні, промові) лінгвістичні ознаки пропаганди? (Вказати, пропаганди чого саме).
  9. Чи міститься в тексті (повідомленні, промові) висловлювання, виражені у формі пропозиції, обіцянки, прийняття або спонукання до надання будь-якої вигоди?
  10. Чи містяться в тексті (повідомленні, промові) висловлювання, виражені у формі спонукання до вчинення певних дій? Якщо так, вказати, до яких саме дій?
  11. Чи використані в даному тексті фрагменти іншого конкретного текстового джерела?
  12. Чи містяться в тексті (повідомленні, промові) висловлювання, виражені у формі погрози щодо вчинення певних дій та вказати, яких саме дій?
Вказане коло питань, що вирішується експертами-лінгвістами, не є вичерпним. Під час проведення семантико-текстуальної експертизи мовлення можуть вирішуватися й інші питання, що стосуються її предмета.


Важливо! Експерту обов’язково надаються протокол огляду та прослуховування відео-, звукозаписів досліджуваних розмов із текстовим відтворенням їх змісту стенограмою, оформлений відповідно до процесуальних вимог.
Разом із їх аудіо- чи відеозаписом досліджуваної розмови або промови, зафіксованим на будь-якому носії інформації, замовник експертизи надає дослівне текстове відтворення (стенограму) змісту об’єктів дослідження з відповідними вказівками на важливі для інтерпретації змісту екстралінгвістичні фактори (сміється, плаче, кричить, штовхає, хитає головую і т.п.) та наявність у висловлюваннях учасників аудіо- відеозаписів нерозбірливих слів або висловів.
На дослідження можуть надаватися якісні копії текстових матерів або скриншоти веб-сторінок інтернет-сайтів.
Відтворення текстового змісту розмов (складання стенограм), що зафіксовані у відео-, звукозаписів, не є окремим експертним завданням, оскільки не потребує застосування спеціальних знань.