Київський науково-дослідний інститут судових експертиз
03057, м. Київ, вул. Смоленська, 6
Телефон:(044) 200-29-10
Для ЗМІ:[email protected]

Інженерно-транспортна

Дослідження обставин і механізму дорожньо-транспортних пригод

Орієнтовний перелік завдань

Встановлення механізму ДТП та її елементів:

  • визначення швидкості руху ТЗ, зокрема, з урахуванням слідів гальмування (юзу), відкидання ТЗ після зіткнення та пошкоджень, які ТЗ отримав при зіткненні). Швидкість руху транспортних засобів, з урахуванням пошкоджень може визначатися з застосуванням програмних комплексів з дослідження механізму ДТП, що рекомендовані для використання в експертній практиці;
  • визначення допустимої швидкості руху ТЗ за певних умов (на заокругленні дороги, за умов видимості дороги);
  • визначення віддалення ТЗ, пішоходів та інших об’єктів від місця ДТП у певні проміжки часу;
  • визначення часу подолання ТЗ певних ділянок шляху;
  • встановлення безпечних дистанції чи інтервалу в певних дорожніх умовах;
  • встановлення технічної можливості запобігання ДТП гальмуванням чи маневруванням, виходячи з наданих вихідних даних;
  • встановлення гальмового та зупинного шляхів, та інших просторово-динамічних характеристик пригоди.

Регламентація та оцінка дій водія з точки зору технічних вимог Правил дорожнього руху:

  • встановлення належних дій учасників дорожнього руху в дорожній обстановці, що склалась перед ДТП, з метою забезпечення безпеки руху;
  • встановлення технічної можливості запобігання ДТП гальмуванням чи маневруванням, виходячи з наданих вихідних даних;
  • встановлення відповідності дій водія ТЗ технічним вимогам Правил дорожнього руху
  • встановлення причинного зв'язку між діями водія та виникненням ДТП.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

  1. Якою була швидкість ТЗ у різні моменти розвитку ДТП (перед ДТП, в момент наїзду, зіткнення, тощо)?
  2. Яка була швидкість ТЗ перед ДТП (в момент зіткнення), з урахуванням пошкоджень, які він отримав (які отримали ТЗ) при зіткненні?
  3. Яка максимально допустима швидкість руху ТЗ за умови даної видимості дороги (у вихідних даних зазначається, якою була видимість дороги)?
  4. Яка максимально допустима швидкість ТЗ на закругленні дороги даного радіуса (у вихідних даних зазначається радіус дороги)?
  5. Яка найменша безпечна дистанція між ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?
  6. Яка відстань необхідна для безпечного обгону попутного ТЗ в умовах даної дорожньої обстановки?
  7. Який гальмовий та (або) зупинний шлях ТЗ за певної швидкості його руху в умовах даної дорожньої обстановки?
  8. Як повинен був діяти водій у даній дорожній обстановці згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?
  9. Чи мав водій технічну можливість запобігти наїзду з моменту виникнення небезпеки для руху (або з моменту виявлення перешкоди для руху)?
  10. Чи відповідали дії водія технічним вимогам Правил дорожнього руху?
  11. Чи були з технічної точки зору дії водія ТЗ у причинному зв'язку з виникненням ДТП?
  12. Чи були з технічної точки зору дії водія ТЗ у причинному зв'язку з виникненням ДТП?
Важливо! Даний вид експертизи особливо залежить від комплексу вихідних даних, який задається для вирішення поставлених питань. Так, начебто, при незначній зміні вихідних параметрів висновки експертизи можуть змінитись на протилежні.

За загальним правилом, вихідні дані надаються на автотехнічну експертизу особою, що призначила експертизу. Згідно п. 1.3, 1.6 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень: «У документі про призначення автотехнічної експертизи (залучення експерта) повинні бути зазначені дані про параметри і стан дорожньої обстановки, дорожнього покриття та обставини щодо дій учасників події, з яких має виходити експерт при проведенні досліджень (вихідні дані)… Орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), не має права вимагати від експерта, щоб той самостійно вибирав зі справи вихідні дані для проведення експертизи. Разом з тим вказані особи можуть поставити перед експертом питання про технічну спроможність (неспроможність) тих чи інших даних, які є у справі».

Вихідні дані на автотехнічну експертизу в загальному плані описуються п.1.3 розділу ІІ вказаних вище рекомендацій. Проте, для кожного з видів ДТП вихідні дані мають певну специфіку.

Доцільно систематизувати вихідні дані, необхідні для виконання експертного дослідження, по елементах системи ВАДС ‒ «водій ‒ автомобіль (транспортний засіб) ‒ дорога ‒ середовище руху».


Дослідження технічного стану транспортних засобів

Орієнтовний перелік завдань

  • встановлення несправностей ТЗ, причин їх утворення та часу виникнення (наприклад до ДТП, чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ;
  • визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

  1. Які несправності, виходячи з вимог Правил дорожнього руху до технічного стану ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ?
  2. Чи є в досліджуваному ТЗ несправності, які могли бути технічною причиною виникнення ДТП?
  3. Коли, відносно моменту ДТП, її настання чи в процесі її розвитку, виникли дані несправності?
  4. Яка причина відмови даного механізму, системи (рульового управління, гальмової системи тощо) ТЗ?
  5. Чи мав водій можливість виявити несправність до моменту ДТП?
  6. Чи мав водій технічну можливість запобігти пригоді за наявності даної несправності?
  7. Які причини виходу з ладу системи (механізму, вузла, агрегату) ТЗ –неналежна експлуатація, виробничі недоліки, неналежний ремонт, тощо?
Важливо! Зазначену експертизу доцільно проводити в максимально-короткий після ДТП термін (для мінімізації впливу факторів неналежного зберігання).

Якщо призначається експертиза технічного стану ТЗ, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) достатньо викласти фабулу справи і обставини, які стосуються особливостей об'єкта дослідження, знання яких може мати значення для експерта, наприклад, чи експлуатувався ТЗ після події; у якому стані були деталі (вузли), сполучені з деталями (вузлами), що досліджуються, тощо.

Разом з цим змістовний протокол огляду транспортного засобу може суттєво вплинути на якість виконання експертного висновку.

В протоколі огляду транспортного засобу повинні міститись наступні дані: характер і розташування пошкоджень транспортного засобу (опис пошкоджень повинен бути послідовно викладеним за локалізацією останніх на транспортному засобі, починаючи з місця розміщення основних пошкоджень, зокрема, у наступному порядку – спереду, зліва, ззаду, справа); наявність на транспортному засобі слідів контактної взаємодії з навколишніми предметами (об’єктами); завантаження транспортного засобу; стан робочої гальмівної системи; стан стоянкової гальмівної системи; стан рульового управління; стан елементів трансмісії і ходової частини.

Фотознімки у додатку до протоколу огляду транспортних засобів повинні бути чіткими, відповідати вимогам судової фотографії; вузлові та детальні фотознімки пошкоджень транспортного засобу повинні бути виконані з дотриманням вимог масштабної фотозйомки.

Ракурси зйомки підбираються таким чином, щоб надати інформацію про розташування пошкоджень на частинах ТЗ: надаються передній, задній та обидва бокові види ТЗ. Рекомендується також виконувати знімки із видом ТЗ зверху, як найбільш інформативні. Місця пошкоджень фотографуються крупним планом.


Дослідження деталей транспортних засобів

Орієнтовний перелік завдань

  • встановлення причин руйнування деталей ТЗ (внаслідок недоліків виготовлення, експлуатаційного зносу, в процесі ДТП, тощо);
  • встановлення часу руйнування певної деталі ТЗ по відношенню до моменту ДТП.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

  1. Яка причина руйнування наданої на дослідження деталі ТЗ (внаслідок недоліків виготовлення, експлуатаційного зносу, перевищення допустимих нававнтажень, тощо)?
  2. Чи відбулося руйнування певної деталі ТЗ до пригоди або стало її наслідком?
Важливо! Необхідність призначення або виконання даної експертизи виникає, як правило, коли у випадку дослідження якоїсь системи або вузла ТЗ, в ході по елементної діагностики, буде виявлено пошкодження деталі, що могло призвести до виходу з ладу системи або вузла загалом.

Зазначена експертиза відповідно до наявних методик може потребувати видозміни об’єкту дослідження (вирізання фрагментів, для мікроскопічних досліджень, виготовлення шліфів, тощо) тому це потрібно мати на увазі замовнику при призначенні такої експертизи.
Необхідна технічна документація об’єкту дослідження заводу виробника. У деяких випадках необхідний дозвіл на руйнацію деталі в ході її дослідження.


Транспортно-трасологічні дослідження

Орієнтовний перелік завдань

  • визначення механізму утворення пошкоджень на ТЗ внаслідок їх контактної взаємодії;
  • встановлення частин ТЗ, які входили в контакт в первинний момент зіткнення, та напрямків прикладання деформуючих зусиль;
  • встановлення частин ТЗ, які контактували із пішоходом (перешкодою);
  • встановлення кута взаємного розташування ТЗ;
  • встановлення взаємного розташування ТЗ відносно меж та поздовжньої осі проїзної частини дороги;
  • визначення місця зіткнення чи місця наїзду на пішохода (перешкоду);
  • встановлення факту нерухомості (чи руху) ТЗ в момент зіткнення;
  • встановлення особливостей пересування водія та пасажирів в салоні автомобіля внаслідок зіткнення ТЗ чи наїзду на перешкоду;
  • встановлення факту належності залишених на місці ДТП слідів коліс та інших виступаючих частин ТЗ, а також деталей та частин певному ТЗ;
  • встановлення несправностей ТЗ, причин їх утворення та часу виникнення ( наприклад до ДТП, чи внаслідок неї або після неї), можливості виявлення несправності звичайно застосованими методами контролю за технічним станом ТЗ;
  • визначення механізму впливу несправності на виникнення та розвиток пригоди.

Орієнтовний перелік вирішуваних питань

  1. Чи залишені певні сліди на місці ДТП (указується, які саме) ходовими частинами (колесами, шинами, гусеницями тощо) даного ТЗ?
  2. Який механізм контактування ТЗ?
  3. Яким було взаємне розташування транспортних засобів під час їх зіткнення?
  4. Яким було взаємне розташування ТЗ і перешкоди (пішохода) під час наїзду на останню (останнього)?
  5. Який з транспортних засобів під час їх зіткнення стояв, а який рухався?
  6. На якому місці дороги сталося зіткнення транспортних засобів (наїзд на пішохода)?
  7. Який механізм утворення слідів на ТЗ (опорній поверхні)?
  8. У якому напрямку відносно слідосприймальної поверхні рухався ТЗ?
  9. Які несправності, виходячи з вимог Правил дорожнього руху до технічного стану ТЗ, мала (мав) система (механізм, вузол, агрегат) даного ТЗ?
  10. Чи є в досліджуваному ТЗ несправності, які могли бути технічною причиною виникнення ДТП?
  11. Коли, відносно моменту ДТП, її настання чи в процесі її розвитку, виникли дані несправності?
  12. Яка причина відмови даного механізму, системи (рульового управління, гальмової системи тощо) ТЗ?
  13. Чи мав водій можливість виявити несправність до моменту ДТП?
  14. Чи мав водій технічну можливість запобігти пригоді за наявності даної несправності?
  15. Які причини виходу з ладу системи (механізму, вузла, агрегату) ТЗ –неналежна експлуатація, виробничі недоліки, неналежний ремонт, тощо?

Важливо! Зазначену експертизу доцільно проводити в максимально-короткий після ДТП термін (для мінімізації впливу факторів неналежного зберігання).

Якщо призначається експертиза технічного стану ТЗ, у документі про призначення експертизи (залучення експерта) достатньо викласти фабулу справи і обставини, які стосуються особливостей об'єкта дослідження, знання яких може мати значення для експерта, наприклад, чи експлуатувався ТЗ після події; у якому стані були деталі (вузли), сполучені з деталями (вузлами), що досліджуються, тощо.

Разом з цим змістовний протокол огляду транспортного засобу може суттєво вплинути на якість виконання експертного висновку.

В протоколі огляду транспортного засобу повинні міститись наступні дані: характер і розташування пошкоджень транспортного засобу (опис пошкоджень повинен бути послідовно викладеним за локалізацією останніх на транспортному засобі, починаючи з місця розміщення основних пошкоджень, зокрема, у наступному порядку – спереду, зліва, ззаду, справа); наявність на транспортному засобі слідів контактної взаємодії з навколишніми предметами (об’єктами); завантаження транспортного засобу; стан робочої гальмівної системи; стан стоянкової гальмівної системи; стан рульового управління; стан елементів трансмісії і ходової частини.

Фотознімки у додатку до протоколу огляду транспортних засобів повинні бути чіткими, відповідати вимогам судової фотографії; вузлові та детальні фотознімки пошкоджень транспортного засобу повинні бути виконані з дотриманням вимог масштабної фотозйомки.

Ракурси зйомки підбираються таким чином, щоб надати інформацію про розташування пошкоджень на частинах ТЗ: надаються передній, задній та обидва бокові види ТЗ. Рекомендується також виконувати знімки із видом ТЗ зверху, як найбільш інформативні. Місця пошкоджень фотографуються крупним планом.